Як виконується Національна стратегія з прав людини?

«Ця стратегія є нашою ціллю, куди ми повинні йти. Для її виконання був розроблений План дій — окремі кроки для органів державної влади, які вони повинні виконати для забезпечення різних сфер прав людини. Вона складається з 25 розділів: забезпечення права на життя, заборона дискримінації і катувань. Сподіваємось, спільно з органами державної влади та організаціями громадянського суспільства ми досягнемо мети», — говорить Ксенія Семьоркіна, експертка УГСПЛ.

Лариса Денисенко: Які є важливі ключові моменти Національної стратегії?

Ксенія Семьоркіна: Національній стратегії два роки, вона була підписана указом президента в 2015. Її основна мета — забезпечення ідеї цінностей прав людини при виробленні управлінських рішень державними службовцями, відповідно — посадовими особами органів місцевого самоврядування і забезпечення рівності та недискримінації.

Ключове для нас те, що при її розробці брали участь близько сотні організацій громадянського суспільства. Це наша спільна робота і несемо відповідальність за цю стратегію також і ми, представники громадянського суспільства.

Андрій Куликов: Вироблена стратегія може бути перевіряльним списком для держслужбовців, членів уряду. Наприклад, працюють над законом чи підзаконним актом, беруть стратегію і дивляться, чи не порушують той чи інший її пункт?

Ксенія Семьоркіна: Так. Це ідеал, до якого ми йдемо. На жаль, за результати моніторингу ми бачимо, що Національна стратегія є просто одним із формальних документів, який повинен бути виконаний для галочки.

Лариса Денисенко: Які наразі є позитивні і не надто результати?

Ксенія Семьоркіна: Тут є багато що сказати. Один маленький мінус у Плані дій з реалізації Національної стратегії, що індикатор її виконання завершується там, де завершуються повноваження Кабміну. Максимум — подати законопроект до ВРУ. Як рухається далі — це вже питання ВРУ. Але, розуміючи цю проблему, відповідно до рішення засідання Комітету ВРУ з прав людини було утворено робочу групу з моніторингу реалізації Національної стратегії у сфері прав людини. Ми сподіваємось, що спільно з громадськістю, яка ввійде в робочу групу, ми будемо моніторити та «проштовхувати» саме ті законопроекти, де були б дотримані права людини.

Андрій Куликов: Як примушувати тих, хто має це робити, дотримуватися прав людини при ухваленні законів та їх впровадженні?

Ксенія Семьоркіна: На жаль, примушувати ми не можемо. Але можемо допомагати, показувати на недоліки та сприяти у реалізації виконання. Ми сподіваємось на підтримку та вплив міжнародних організацій, які слідкують за дотриманням прав людини на території України.

Лариса Денисенко: Чи плануєте ви підвищувати правоосвітній рівень фахового середовища? Наприклад, наскільки люди, які займаються екологією, усвідомлюють, що це теж про права людини?

Ксенія Семьоркіна: Правоосвіта — це одна з цілей, що стоїть і перед омбудсменом, і перед громадськими організаціями. І ми сподіваємось, що це буде здійснюватись і на відповідних тренінгах, на Школі з прав людини, а також плануємо освіту державних службовців, щоб вони розуміли, як працювати з правами людини, що це і навіщо вони потрібні.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.