«Громадське радіо»
Алла Лесько — секретар дисциплінарної секції Вищої ради юстиції — у студії «Громадського радіо».
Лариса Денисенко: Пані Алло, розкажіть, як це відбуватиметься?
Алла Лесько: Ви правильно зауважили, що 30 вересня набуде чинності Закон «Про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя». Згідно із прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону члени Вищої ради юстиції, призначені до набуття чинності цього Закону, здійснять повноваження членів Вищої ради правосуддя впродовж строку їх повноважень, які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Я можу це тільки вітати, оскільки ми стикнулися із ситуацією, коли тривалий час Вища рада юстиції не працювала і назбиралася велика кількість невирішених питань. Зокрема, загострилася проблема звільнення суддів у відставку. Тривалий час судді, які досягнули віку 65 років та ті, які мали бажання просто піти у відставку, не могли одержати рішення цього питання.
Крім того, оскільки у роботі органу була тривала перерва, це призвело до того, що в найкоротші терміни не розглядалися справи, що стосувалися подій Майдану. Це викликало багато нарікань, адже через деякий час розгляд цих справ ускладнювався.
Лариса Денисенко: Що докорінно зміниться, а що залишиться?
Алла Лесько: Зміни будуть істотними і я їх також вітаю. Оскільки я б не назвала процедуру розгляду дисциплінарних справ досконалою і взагалі процес притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів.
Існувала така процедура: член Вищої ради юстиції здійснював перевірку звернення стосовно судді, що могло містити підстави для дисциплінарної відповідальності.
Але мета цих змін одна — забезпечити незалежність судової гілки влади
Лариса Денисенко: Як, власне, відбувається процедура перевірки?
Алла Лесько: Я зараз зупинюся на процесі, передбаченому Законом, що втратить чинність з 30 вересня, і потім повернуся до тих процедур, які мені подобаються у новій редакції Закону.
Нині існує така процедура: звернення особи стосовно поведінки судді в першу чергу перевіряється на прийнятність вимогам Закону. Є достатньо підстав для повернення цього звернення у разі його не відповідності, щоб не здійснювати перевірок, які не містять підстав для цього.
Лариса Денисенко: Стосовно цієї прийнятності голосує Вища рада юстиції чи це одноосібне рішення?
Алла Лесько: Це є одностороннє рішення — ухвала члена Вищої ради юстиції. Однак це не виключає усунення особою недоліків та повторного подання звернення. Як на мене, це мінімізує можливість зловживань, оскільки вимоги до звернення чітко передбачені законом, ухвала члена Вищої ради юстиції містить посилання на конкретні вимоги.
Лариса Денисенко: Що відбувається далі?
Алла Лесько: Якщо звернення відповідає вимогам, член Вищої ради юстиції здійснює перевірку. Для цього є широке коло повноважень. Ми можемо робити запити, вимагати пояснень, копій матеріалів справи.
Після закінчення перевірки член Вищої ради юстиції робить свій висновок. Він за старою процедурою виноситься на розгляд дисциплінарної секції, а потім вже на розгляд Вищої ради юстиції.
Лариса Денисенко: Що зміниться у цій процедурі?
Алла Лесько: Вона істотно зміниться. Так само, в автоматизованому порядку розглядатимуться звернення громадян. Також буде вирішуватися питання прийнятності звернення.
Після цього член Вищої ради правосуддя здійснюватиме перевірку. Новим проектом буде передбачено Інститут інспекторів, який допомагатиме йому, діятиме за його дорученнями. Результати перевірки розглядатимуться дисциплінарною палатою.
Тобто Вища рада правосуддя утворить у своєму органі дисциплінарні палати, які за чисельністю мають бути не меншими, ніж 4 особи, 2 з яких — судді. Це набагато легше, аніж розгляд питання дисциплінарною секцією у складі 9 осіб.
Лариса Денисенко: Тобто мінімізується персональний вплив?
Алла Лесько: Так. І до того ж, коли буде декілька дисциплінарних палат, не потрібно буде вирішувати кожну справу повним складом Вищої ради юстиції. Це прискорить розгляд питань і сприятиме більш конструктивній роботі органу.
Лариса Денисенко: Що ще зміниться?
Алла Лесько: Істотно змінені повноваження Вищої ради юстиції. Вони, на перший погляд, розширені в напрямку адміністрування судової системи. Але мета цих змін одна — забезпечити незалежність судової гілки влади, мінімізувати вплив інших гілок влади на всі питання, що стосуватимуться формування суддівського корпусу, роботи суддів взагалі та інших питань.
Крім того, те, чого не було у попередньому законі, — Вища рада правосуддя надаватиме обов’язкові до розгляду консультативні висновки стосовно питань про ухвалення законопроектів, щодо суддів. Одне із її основних повноважень — вживання заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.