Як змусити комерційні аптеки продавати дешеві ліки замість дорогих?

Народна депутатка, голова комітету ВР з охорони здоров’я Ольга Богомолець в ефірі програми «Громадська хвиля» розповідає про законопроект щодо реєстрації ліків.

Анастасія Багаліка: Законопроект, мабуть, революційний. Я так розумію, що тепер лікарські засоби потраплятимуть в Україну простіше?

Ольга Богомолець: Абсолютно однозначно. Для інших країн цей законопроект був би нормальним і потрібним, а для України він справді був революційним. Нам вдалося в охороні здоров’я зробити два революційних кроки.

Стратегічний — передача закупівель міжнародним організаціям, яка відбулась, але, на жаль, лише на 50% запланованого бюджету.

Наступний крок — це безперечно прийняття цього закону, який спрощує реєстрацію і дозволяє доступ на український ринок препаратів , зареєстрованих в країнах з жорсткою регуляторною системою. Це США, Японія, Швейцарія, європейська спільнота.

І препарати зареєстровані не просто в країнах з жорсткою регуляторною системою, а за централізованою реєстрацією. Це дуже важливо.

Є два типи реєстрації. Централізована означає, що ці препарати зареєстровані в цих країнах і дозволені до використання. Другий тип реєстрації — децентралізована, коли препарати там зареєстровані, але не дозволені для використання мешканцям своїх країн.

Євген Павлюковський: Тобто всі маніпуляції, які були навколо цього законопроекту щодо того, якщо він почне діяти, то в Україні буде навала ліків, які застосовуються в країнах третього світу, — безпідставні балачки?

Ольга Богомолець: Я думаю, що маніпуляції будуть продовжуватися. Всі вони не відповідають дійсності, тому що сам закон регулює можливість доступу препаратів.

Анастасія Багаліка: На якому етапі зараз перебуває закон? Він проголосований 31-го числа в останньому читанні, але його ще має підписати голова Верховної Ради, потім — президент.

Ольга Богомолець: Настільки був завантажений роботою день, що я не відслідковувала сьогодні, де знаходиться закон.

Євген Павлюковський: Що в проголосованому законопроекті лишилося від початкового варіанту? Які відмінності?

Ольга Богомолець: В першому законопроекті було записано, що реєстрація децентралізована. Я вважаю, що це була технічна помилка, недоопрацювання, непрофесіоналізм.

З другим законопроектом була «детективна» історія. З вечора до ранку змінився текст. Дозволялася до реєстрації діюча речовина, яка ще не зареєстрована в Україні. Тобто повністю нівелювався закон. Що це означає? Всі зареєстровані препарати більше не можуть бути зареєстровані як препарати з такою діючою речовиною.

Це означало, що відбувалось цементування монополії фармацевтичного ринку. А завдання закону було абсолютно протилежним — створити конкурентоспроможний простір для того, щоби зайшли препарати, які вже є в Україні, але зайшли якісні, інших виробників, щоб зменшити ціну. Оце був принциповий момент.

Один з варіантів закону підтримував монополію, яка зараз є.

Євген Павлюковський: Тобто могла статись ситуація, коли який-небудь препарат, який вже містить цю діючу речовину, заважав би реєстрації інших препаратів, які могли бути дешевші?

Ольга Богомолець: З тією самою діючою речовиною вони мають різні назви у різних компаніях, які конкурують між собою.

Цей другий підтасований варіант закону ми зупинили і Кабмін відкликав закон. Вже доопрацьована остання версія, до якої повернулася Японія.

Те, що прибрали Японію, аргументували тим, що японці нижчі українців за зростом, не можна нам лікуватися такими препаратами в такому малому дозуванні. Насправді всі медичні препарати дозуються на вагу людини. Всі лікарі знають, що зріст не впливає, доза розрахована відповідно до того, скільки важить людина. Інший аргумент не змогли знайти, тому так намагалися маніпулювати.

Анастасія Багаліка: Як відбувається в світі? Препарат, який реєструється в країні і дозволяється до використання, це, як правило, той препарат, який в цій країні і виготовляється? Чи буває інакше?

Ольга Богомолець: Якщо ми говоримо про європейську спільноту, то будь-який виробник з Америки, Японії, Швейцарії може пройти жорсткі регуляторні перевірки і бути зареєстрованим, наприклад, в Австрії. Якщо він зареєстрований в Австрії або в будь-якій країні європейської спільноти, пройшов реєстрацію і зайшов в протоколи лікування людей, він автоматично має право заходити в будь-яку країну європейської спільноти. Ми маємо іти до європейської якості. Я не за європейські цінності, але за європейську якість. Я за українські цінності і європейську якість.

Я вважаю, що ми можемо свою якість зробити вищою, але поки що, на першому етапі, я хочу, щоб в Україні все було не гірше, ніж в Європі, а потім — краще.

Євген Павлюковський: А в іншу сторону працюватиме цей законопроект? Українські виробники отримають можливість постачати ліки за кордон?

Ольга Богомолець: Українські виробники і сьогодні продають ліки на закордони. Я вважаю, що вони мають шалену перспективу. Литва, наприклад, зовсім не має власного виробництва препаратів. Українські виробники, які відповідають стандартам, мають там зареєструвати свій препарат. У нас є компанії, наприклад, «Юрія-Фарм», які вже давно продають свої препарати за кордон. Вони там визнані.

Євген Павлюковський: Коли зрештою буде підписаний закон 44-84? Коли громадяни відчують полегшення?

Ольга Богомолець: Цей закон — перша «пробита дірка». Наступний етап — нам потрібно змусити комерційні аптеки продавати дешеві препарати замість дорогих. Що аптеці краще продати: 1 упаковку, на якій вони зароблять 200 гривень чи 10 упаковок, на яких зароблять по 5 гривень? Відповідь абсолютно зрозуміла.

Тепер держава має зафіксувати референтні ціни і дати аптекам перелік ліків, які входять в клінічні протоколи лікування. Біодобавки продавайте, як хочете.

Потім має бути зроблений ще один крок — реімбурсація. У нас 500 тисяч людей щорічно помирають від наслідків серцево-судинних хвороб. Середній вік інфарктів в Україні для чоловіків — 45 років. Тому перший препарат, який має бути реімбурсований, — це ліки вітчизняного виробництва для лікування гіпертонії. Вони є якісними.

Я за те, щоб аптечна мережа працювала через комп’ютер для того, щоб ліки виписували і відправляли, щоб людина заходила у свою картку і фіксувалось, хто скільки препаратів купує. Це також дуже якісна система контролю. Держава має компенсувати, наприклад, 50% ціни, щоб людина знала, що препарат коштує стільки-то, а держава компенсує.

Для мене ці кроки зрозумілі. Вони потребують неймовірної кількості зусиль.

Замість того, щоб створювати і давати результат, 90% мого часу іде на боротьбу.

Євген Павлюковський: Грузія за півроку досягла зниження цін на препарати. У нашому випадку все складніше?

Ольга Богомолець: В нашому випадку буде значно тяжче. Грузія — це одна наша область, де все можна проконтролювати навіть правоохоронними органами. В Україні, на жаль, корупція дуже потужна. Вона також знизу працює. Іде медійний спротив, підтасовка документів, вплив на Кабмін, Верховну Раду, адміністрацію президента, на блокування законів.

На закон 44-84 комітет не подавав альтернативного закону. Ми були готові, але не подавали його свідомо. Нам було важливо, щоб був один закон. Я щаслива, що комітет спромігся це зробити.

Євген Павлюковський: У мене склалося враження, що наше суспільство ще дуже неготове до сприйняття питання презумпції згоди чи незгоди.

Ольга Богомолець: Але кроки робити треба вже зараз. Суспільство адаптується, еволюціонує. Я зареєструвала ще один закон. Виявляється, що іноземці, які живуть в Україні не мають права бути донорами. Ми зареєстрували зміни до закону, які дозволять іноземцям здавати кров.

Україна стоїть перед викликами. Іде війна, збільшується кількість туберкульозу, гепатиту, інфекційних захворювань. Джерелом туберкульозу є тюремна система. Для мене важлива демілітаризація тюрем. Люди мають відбувати покарання за злочин, але ми маємо їх лікувати, як інших громадян. Піклування з боку держави дасть можливість злочинцям ресоціалізуватися.