Про Міжнародну літературну премію імені Олеся Ульяненка та її переможців, зокрема, про новий роман художника та блогера Івана Семесюка «Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса» розповідає кураторка премії, письменниця Євгенія Чуприна. Про літературний спадок та спогади, котрі залишив по собі талановитий український письменник Олесь Ульяненко, про важливість підтримки літераторів, котрі експериментують із текстами, із складними темами, дискутуємо в студії.
Лариса Денисенко: Чому ти власне вирішила створити конкурс його імені?
Євгенія Чуприна: Кожна культурна людина має дбати про пам’ять наших письменників, а ніхто не дбає. Ну я взяла свою частку роботи. І в мене не було іншого виходу, тому-що я єдина людина, яка орієнтується в текстах Ульяненка за останні роки.Я як людина, на яку фактично письменник залишив свою «лавочку», мушу щось робити для того, щоб все це тривало, щоб видавались твори, щоб ніхто не забув за Ульяненка. Спонсорів у нас немає, ми самі знаходимо на премію гроші, думаю, будемо знаходити і далі. У цьому році переможець Іван Семесюк з своєю пригодницькою книжкою «Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса». Мені дуже жаль, що Ульяненко не був з ним знайомий, думаю, вони б ходили цим світом разом.