Від моменту реєстрації партії «Слуга народу» минуло 2 роки. За цей час вона зібрала 226 мільйонів гривень внесків: 87 мільйонів від фізичних осіб та 139,4 мільйонів від юридичних осіб. Ці дані зазначені у фінансових звітах партії на сайті НАЗК.
Деталі розпитали в аналітика з партійних фінансів Громадського руху ЧЕСНО Ігоря Фещенка.
Анастасія Багаліка: Як змінювалися темпи надходжень чи як змінювалися суми?
Ігор Фещенко: Статистика нам говорить багато підозрілих речей. Перша річ – гроші пішли аж надто різко і аж надто великим масивом, і це ще дивніше, коли ми заходимо на сайт «Слуги народу» (який вже півроку не оновлювався) і не бачимо там банківських реквізитів. Тому величезна загадка – куди і як слали гроші люди, якщо проблемно було знайти ці рахунки. Я веду до того, що це був централізований процес, були певні домовленості, прохання, і таким чином заводилися ті гроші.
Коли ми опублікували свій матеріал, який називається «За час існування «Слуги народу» партію профінансували лише 94 людини», в багатьох було запитання щодо цієї цифри, і тут варто пояснити – багато це чи мало. Зараз тільки фракція в парламенті налічує 248 людей, тобто в 2,5 рази менше осіб, ніж є у фракції, фінансували партію впродовж двох років. Це мало. З іншого боку, є такі партії, зокрема і парламентські, як «Опозиційна платформа – За життя», «Голос», в яких кількість донорів співмірна. Ще з іншого боку, коли ми візьмемо партії, які показують найбільше донорів, а йдеться про «Європейську Солідарність» і «Батьківщину», статистично ми покажемо, що їх фінансують тисячі людей, але коли ми почнемо заглиблюватися – хто ж ці люди, чи справді вони фінансують і чи мали вони ці гроші, ми натикаємося на дуже багато цікавих історій, коли продавчиня могла собі дозволити мільйон перерахувати на партію.
Анастасія Багаліка: Я пам’ятаю, що в «Слуги народу» теж такі історії були?
Ігор Фещенко: На жаль, і під час президентської кампанії, і під час парламентських виборів майже всі великі партії послуговуються людьми і фірмами, через які заводяться гроші невідомого походження. Вся статистика нам показує, що треба копати до якоїсь істини, і до неї докопатися досить складно.
Наприклад, коли ми подивимося, скільки люди перераховують партії «Слуга народу», то побачимо, що середній внесок становить понад 900 тисяч гривень. Тобто про жодні дрібні внески від прихильників, від малого бізнесу не йдеться. Якщо це середній внесок включно з внесками юридичних осіб, то це 1,6 мільйонів гривень. І коли журналісти намагаються дослідити – а хто ж ці люди, чим вони займаються, що це за фірми, то це зазвичай фірми, які зареєстровані цього року або минулого – незадовго до фінансування самої партії. Але тут можна сказати, що не тільки «Слуга народу» – всі партії послуговуються подібним чином.
Анастасія Багаліка: Ці гроші невідомо звідки находять у партію. Давайте припустимо, звідки вони беруться. Це олігархи, політики?
Ігор Фещенко: Очевидно, якщо говорити про «Слугу народу» і про Володимира Зеленського, в пересічному дискурсі людей і його політичних опонентів буде завжди звучати ім’я Ігоря Коломойського. Доказів прямого фінансування немає. Доказів, що люди фігурують у фінансову звіті, пов’язані якимось чином з Ігорем Коломойським, теж немає. Але інколи нам легше зрозуміти, хто кого підтримує, лобіює і фінансує, включивши телевізор. Наприклад, Володимир Зеленський мав таку мега розкіш в січні, лютому і березі минулого року мати на телеканалі 1+1 п’ять чи шість програм за своєї участі. Я думаю, що запорукою виграшу на виборах і була ця присутність на каналі 1+1.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.