Якою є мовна ситуація на Закарпатті й наскільки обґрунтовані угорські мовні вимоги до України?

Про мовні вимоги угорців і мовну ситуацію на Закарпатті поговорили з політологом Дмитром Тужанським.

Із вуст міністра закордонних справ Угорщини Сійярто нещодавно пролунала фраза про угорську мову як офіційну мову. Він згадав «закон Колесніченка-Ківалова», зазначив, що в цьому законі угорська мова на Закарпатті фактично мала статус офіційної, оскільки понад 10% населення області було носіями цієї мови. Прем’єр-міністр забажав, щоб і в новому законі угорська мала офіційний статус.

«Треба внести важливе уточнення, що згідно з законом «Колесніченка-Ківалова» передбачався статус регіональних мов – цей статус могли надати місцеві ради й так далі. Угорська мова мала офіційно статус регіональної тільки в місті Берегове: було рішення міської ради Берегова, де угорській мові було надано було статус регіональної. Не йдеться про все Закарпаття.

Ще одне доповнення і уточнення по закону «Колесніченка-Ківалова», що насправді все це було доволі символічно, це розуміли в тому числі нацменшини (я маю на увазі якраз регіональний статус), бо в силу специфіки того недолугого закону та браку коштів всі атрибути регіонального статусу майже не виконувалися. Це було більше питання для політики та різних спекуляцій, ніж справді для регіонального статусу мови та її вживання.

У дискусіях із приводу закону Про освіту та сьомої статті українській стороні дуже важливо наголошувати на тому, що ця стаття – це не про українізацію і не про асиміляцію угорців. Насправді – це про розширення їхніх прав через краще володіння українською мовою. Українській стороні важливо саме так пояснювати цей закон та цю статтю», – говорить  Дмитро Тужанський.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.