Фото: Громадське радіо
Гість ефіру — експерт із судової реформи Михайло Жернаков.
Тетяна Трощинська: Що наразі відбувається з відбором?
Михайло Жернаков: 381 кандидат проходив ці співбесіди, пройшов. Лише 27 кандидатів було визнано такими, що не відповідають критеріям доброчесності і професійної етики, їхню участь в конкурсі припинили. 25 з них до того мали негативний висновок Громадської ради доброчесності. 115 людей залишилися поза увагою або в інший спосіб змогли переконати Вищу кваліфікаційну комісію суддів у тому, що вони не такі вже і погані, хоча кейси там показові. Це не тільки очільники, про яких ми чули, про яких я говорив на круглому столі теперішньої судової влади. Один з кандидатів має 7 квартир і 3 будинки. Він не міг пояснити, звідки вони взялися. Інший кандидат розповідав, що Range Rover подарувала мама, яка довго працювала на шкідливих виробництвах.
Останній етап почнеться з наступного тижня. Це пленарні засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 11 з 16 голосів має назбирати Вища кваліфікаційна комісія суддів для подолання висновку Громадської ради доброчесності, якщо вона з ним не погоджується.
Шкода, що тут є судді, щодо яких Європейський суд чорним по білому встановив, що вони порушували закон, приймаючи рішення.
Василь Шандро: Висновки Громадської ради доброчесності мають рекомендаційний характер?
Михайло Жернаков: Так, але для того, щоб їх подолати потрібна спеціальна процедура — дві третини або 11 голосів із 16. Але ми не знаємо, хто будуть ці 11. Вища кваліфікаційна комісія суддів прийняла рішення не розкривати прізвища цих осіб, голосувати таємно.
Нам ще найменше покоління жити з цими суддями, тому що до їхньої пенсії нам їх звільнити чи забрати не вдасться.
Тетяна Трощинська: Чи були з суддівського корпусу кандидати, які вас вразили?
Михайло Жернаков: Стосовно деяких суддів ми надали позитивну інформацію для врахування. Наприклад, суддя Мамалуй, який пішов добровольцем фактично з перших днів. Ми збираємо інформацію з відкритих джерел, з тих ресурсів, які є, але ми не можемо мати доступу до всього масиву інформації. Іноді ми даємо інформацію різного характеру.
Є суддя Слободін з Харкова, який в соціальних мережах досить гостро та професійно висловлює свої позиції, спрямовані на необхідність очищення судової влади.
Василь Шандро: Чи є у вас претензії з точки зору процедури?
Михайло Жернаков: Процедура, порівняно з тим, що було раніше, — це крок вперед. Інше питання полягає в тому, наскільки цього достатньо для того, щоб гарантувати прозорість і об’єктивність розгляду цього питання.
Багато кандидатів з-поза меж системи відсіяли на етапі допуску у зв’язку з тим, що не всі змогли надати певну кількість документів чи підтвердити науковий стаж в той спосіб, в який хотіла Вища кваліфікаційна комісія.
Ще були величезні питання щодо виконання практичних робіт, коли оцінка в двох колегіях була малоймовірною статистично. Роздали практичні завдання, які фактично один в один дублювали рішення Верховного Суду. Участь брали кандидати, які ухвалювали це рішення півроку тому.
Досить сильні кандидати, яких поважають в судовій системі за їхні рішення, понабирали мінімум балів і не пройшли.
Були дуже суперечливі моменти, були пропозиції від громадянського суспільства, як усунути ці спекуляції, але вони не були підтримані.
Зараз у нас є одна вимога — зробити все максимально прозоро, щоб усунути принаймні на етапі оцінки доброчесності ці сумніви. Більша прозорість — це оприлюднити методологію оцінки доброчесності, адже 790 балів з 1000 ставиться за результатом співбесіди та оцінки досьє кандидата.
Тетяна Трощинська: Якщо говорити про реакцію глави держави, то це не зовсім правильно, оскільки це окрема незалежна гілка мала б сама впоратися? Чи ви це бачите інакше?
Михайло Жернаков: Глава держави політично відповідальний за цей процес. Чи не з першого дня свого президентства він говорив, що судова реформа — це реформа № 1. Вся повнота відповідальності за результат лежить на президентові.
Президент України власним указом призначає цих суддів. Якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя пропустять недоброчесних суддів, то також політична відповідальність за їхнє призначення лежатиме на президентові.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.