Якщо побачу, що процес йде кудись не туди, я вийду з нього якомога гучніше — представник ОРДЛО у політичній підгрупі ТКГ

До переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську вперше долучили переселенців та вихідців з Донбасу, які нині живуть на підконтрольній Україні території.

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Сергій Гармаш

Якщо побачу, що процес йде кудись не туди, я вийду з нього якомога гучніше — представник ОРДЛО у політичній підгрупі ТКГ
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-hh-20-06-09_garmash.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-hh-20-06-09_garmash.mp3
Якщо побачу, що процес йде кудись не туди, я вийду з нього якомога гучніше — представник ОРДЛО у політичній підгрупі ТКГ
0:00
/
0:00

Зокрема, представниками України від Донецької області стали журналісти з Донбасу Денис Казанський та Сергій Гармаш.

Також представниками України від Луганської області з боку української делегації стали лікар Костянтин Лібстер і юрист, керівник Міжнародної громадської організації «Луганське земляцтво» Вадим Горан.

Представниками ОРДЛО від Росії є Наталія Ніканорова, Володимир Дайнего та Родіон Мирошник.

Про те, як ці люди потрапили у формат ТКГ і на які результати очікують, ми запитали в президента Центру соціальних перспектив Донбасу, головного редактора видання «Остров» Сергія Гармаша.

Як потрапили в ТКГ

У нас була співбесіда з віцепрем’єром Резніковим, який відповідає за ці питання. Це, скоріше, було просто з’ясування політичних позицій, ставлення до перспектив Донбасу, до того, як вирішити цю проблему. Після цього була зустріч з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, який також курує цей процес на рівні Офісу президента.

Представники ОРДЛО?

Ми називаємося саме «представники ОРДЛО». Це багатьох дивує, але річ у тому, що в Мінських домовленостях написано, що Україна має консультуватися і узгоджувати певні політичні питання щодо виборів та політичного статусу з представниками ОРДЛО. Що таке ОРДЛО? ОРДЛО – це окремі райони Донецької та Луганської областей. А Донецька і Луганська області є адміністративними одиницями України, отже, за логікою, Україна  їх і призначає і з ними консультується. Тому дуже логічно, що Україна консультується з нами, з переселенцями, тими, хто потім туди повернеться, хто буде брати участь у тих виборах.

Чому це не консультативна рада?

Варто наголосити, що це не консультативна рада, про яку казали. Ми не збираємося йти на діалог з окупованим Донецьком і Луганськом. Ми консультуємо нашу владу і узгоджуємо певні рішення щодо Мінського процесу.

Перша зустріч – які порушували питання?

Зокрема, ми вже встигли підняти питання того, що вибори на окупованій території Донбасу можуть відбутися лише тоді, коли Україна отримає контроль над кордоном, коли не будуть стріляти і коли там буде українське правове поле та українські правоохоронні органи. Тобто коли будуть умови, щоб ми як переселенці приїхали туди і могли брати участь у цих виборах. Поки ми не будемо мати кордону, виборів не буде.

Представники ОРДЛО від Росії — як пройшло з ними спілкування?

З представниками ОРДЛО від Росії я не вступав у діалог, не бачу в цьому сенсу. Згідно з Мінськими угодами, українська влада консультується з представниками ОРДЛО, тобто ми консультуємо українську владу і висловлюємо свою позицію сторонам конфлікту. «Л/ДНР» не є представником конфлікту, тому я звертався або до модератора – представника ОБСЄ, або до представника російського МЗС. Ті люди багато що говорили, але якщо п’ять років цієї балаканини ні до чого не призвели, то це звичайна їхня стратегія – просто багато говорити.

Було таке, що пан Мірошник намагався  принизити нашу роль, зокрема, почав з того, що він вітає виконання Україною рішення про так звану консультативну раду. Нам довелося наголошувати, що це і близько не консультативна рада. Вони завжди намагаються вести діалог як сторона конфлікту, хотіли навіть починати без Росії, поки ми чекали підключення російської сторони. Тобто були неделікатні процеси, на мій погляд.

Взагалі, коли я дивлюся на цих людей, які зараз сидять в адміністраціях Донецька та Луганська, я пригадую, як їх захоплювали, як їх загадили, а тепер вони сидять і роблять вигляд, що вони легітимні люди, які щось вирішують. Для мене це психологічна перепона, яку треба здолати, бо важко буде вести конструктивний діалог, якщо він потрібний. Чесно кажучи, по першій зустрічі складається враження, що їм не потрібен конструктивний діалог – вони просто висловлюють свою позицію, а вирішувати проблему не дуже поспішають.

Але я не жалкую, тому що думаю, що краще впливати на процес, коли ти знаходишся безпосередньо в ньому. Це дуже корисна можливість і для мене, і для переселенців, і для країни. Ну і поки що після спілкування з Резніковим та Єрмаком, можна сказати, що в нас немає розбіжностей в поглядах — як вирішувати це питання. Тому мені зараз нічого не заважає, мені зараз легко. Якщо будуть проблеми, якщо я буду бачити, що процес йде кудись не туди, я просто вийду з нього якомога голосно. І це буде сигналом суспільству, що відбувається щось не те.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.