Якщо виходити з кількості відділків поліції, 1000 людей в рік катують в кожному, – Бєлоусов

Харківський інститут соціальних досліджень та Харківська правозахисна група провели дослідження, в результаті якого виявили, що в Україні торік від насильства поліції постраждали 641 тисяча українців і ще 96 тисяч стали жертвами катувань.

Говоримо з правозахисниками, також почуємо коментар поліції.

В нашій студії Юрій Бєлоусов, який очолює Експертний центр з прав людини.

Наталя Соколенко: В дослідженні заявляється про 600 тисяч випадків катувань у в правоохоронних органах України. Звідки такі приголомшливі цифри?

Юрій Бєлоусов: Дослідження спирається на методику, яка дозволяє дати оціночне явище, і спирається на такі підходи, коли людей питають, чи у вашому оточенні хтось зазнавав насильство з боку працівників поліції? І таким чином в перерахунку на доросле населення робиться екстраполяція, і ми намагаємося підрахувати, скільки ж людей дійсно зазнали катувань.

Навіть якщо відкинути певне викривлення та перетинання фактів, то масштаби все одно вражають. Якщо ми перерахуємо ці цифри на кількість райвідділів поліції, то, маючи близько 700 районних відділків поліції, в нас виходить 1000 людей в рік катують в одному відділку, або 150 людей протягом місяця у відділку поліції зазнають насильства.

1000 людей в рік катують в одному відділку, або 150 людей протягом місяця у відділку поліції зазнають насильства

Я вважаю цю цифру об’єктивною тому, що я не бачу концептуальних змін в роботі поліції в частині розслідування злочинів. Я не заперечую факт реформування поліції, і є низка позитивних фактів, але в частині розслідування злочинів підходи не змінилися. Тому  не бачу підстав вважати, що кількість насильства кардинально могла зменшитися під час розслідування злочинів.

 

 

Наталя Соколенко: Що ви мажте на увазі в тому, що не змінилися підходи до розслідування злочинів?

Юрій Бєлоусов: Колишній співдоповідач ООН з питань катувань Хуан Мендес казав, що системам кримінальної юстиції, які побудовані на необхідності отримання зізнання, притаманне насильство. І що б нам не казали правозахисники або керівництво деяких правоохоронних органів, що зараз навіть немає сенсу отримувати зізнання, бо за новим Кримінальним кодексом ці докази втрачають будь-яку силу в суді, але не все те, що написано в законі, виконується на практиці. Зараз просто змінилися акценти. Якщо ще кілька років тому зізнань було достатньо, щоб засудити людину на тривалий час, то зараз зізнання в справу не йде, але завдяки насильству здобувають інформацію про докази. І якщо завдяки катуванню та насильству докази знаходяться, то як вони знаходяться, нікого не цікавить, навіть суд.

Майже чверть населення толерує можливим формам проявлення насилля щодо людей, які вчинили тяжкі злочини, або мають певне відношення до подій на сході

Наталя Соколенко: З нами на зв’язку  заступник голови Національної поліції України Костянтин Бушуєв. Який ваш коментар і щодо цифр, які фігурують у дослідженні, і щодо причин катувань громадян України?

Костянтин Бушуєв: В поліції не обмежуються тільки результатом дослідження Харківського інституту соціальних досліджень, ми також беремо до уваги результати всіх інших досліджень, які стосуються забезпечення прав людини. І тут потрібно сказати, що той Експертний центр, який представляє Юрій Бєлоусов, також має певні дослідження, з якими ми працюємо.

В даному випадку мене найбільше вразило в переліку цих досліджень те, що намагаються відокремити проблематику поліції від проблематики суспільства, власне самі дослідження і ті люди, які вдаються до їхніх коментарів. До речі хочу сказати, що Харківський інститут досліджень чітко сказав, що майже чверть населення толерує можливим формам проявлення насилля щодо людей, які вчинили тяжкі злочини, або мають певне відношення до подій на сході.

Водночас я розглядаю в цілому три ключових напрямки. Передовсім, це стосується прав, які визначені і Конституцією, і іншими законами: це право на захист, право на захист честі і гідності, а також право на свободу. Я не переконую нікого, але можу сказати, що як раз ці три ключові напрямки є найбільш поширеною проблематикою, стосовно забезпечення прав людини у поліцейській діяльності.

Відтак, звертаючись до можливих шляхів подолання проблематики, я б звернувся знову до дослідження Харківського інституту, і сказав про те, що це питання комплексне і воно залежить від декількох моментів. По-перше, це вирішення питання притягнення до відповідальності тих працівників, які можуть допускати такі порушення у своїй діяльності. Друге – це питання відбору, а третє – це питання прозорості діяльності поліції.

Наталя Соколенко: Керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає причиною насильства у поліції «паличну систему», коли роботу правоохоронців оцінюють за виконанням показників. Прокоментуйте – чи дійсно спускається згори план, слідчі мають розкрити певну кількість злочинів, і відповідно до цього плану вони намагаються зробити все, що можуть і як можуть?

Костянтин Бушуєв: Я б не говорив щодо того, хто спускає плани, а щодо того, наскільки наше суспільство готове до сприйняття ефективності та результативності роботи. Адже запит на показник формується в чітких цифрах, і будучи учасником багатьох публічних засідань, програм та шоу, завжди організатори таких заходів звертаються до відсотка розкриття.

Проте вчора було засідання колегії МВС, і глава Національної поліції звернувся до міністра внутрішніх справ, і Міністерство підтримало пропозиції щодо остаточних реалізацій тих положень, які визначені в законі про Національну поліцію щодо оцінки діяльності поліції через призму рівня довіри населення. Адже коли поліцейський працює для забезпечення потреби громади, у нього не виникає необхідності створювати якісь статистичні показники, тому що найвищим рівнем задоволення є відчуття безпеки громадою і громадянином.

Відтак, зміна в частині щодо оцінки однозначно позитивно сприятиме вирішенню питання в частині забезпечення прав людини. Тому що ключовим меседжем для роботи поліцейських має бути захист прав, а не здобуття якихось штучних показників.  

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.