Громадське радіо
Ярослав Яцків: Мені зателефонував директор астрономічної обсерваторії КНУ ім. Тараса Шевченка і повідомив, що Клима Івановича не стало. Він поїхав в Харків на зустріч з молодими фізиками і астрономами. В середу в потягу йому стало погано, про що повідомили організаторам цієї зустрічі і в Харкові його зустрічала швидка допомога. На жаль всі спроби допомогти йому в лікарні виявилися безуспішними, наскільки мені відомо, у нього був тяжкий інсульт. В ніч з 13 на 14 жовтня Клима Івановича не стало.
Григорій Пирлік: Перепрошую, що уточню, але пишуть скрізь, що це сталося 15-го жовтня.
Ярослав Яцків: Наскільки мені відомо, це саме ніч з 13-го на 14-те. Він виїхав в середу, в четвер 13-го вже був в Харкові і вночі це сталося.
Григорій Пирлік: Коли планується похорон?
Ярослав Яцків: В понеділок буде прощання з ним в астрономічній обсерваторії КНУ ім. Тараса Шевченка. Потім його захоронять на Байковому цвинтарі. Мені час прощання точно не відомий і, здається, організаторам у обсерваторії ще теж.
Григорій Пирлік: Як давно і наскільки близько ви були знайомі з Климом Чурюмовим?
Ярослав Яцків: Клима Івановича знав весь світ. Ми з ним були знайомі більше п’ятдесяти років. Від молодого завзятого астронома спостерігача комет до члена-кореспондента НАН. Клим Іванович унікальна людина. Він вмів захоплюватися різним, не тільки тим, що пов’язано з дослідженням комет. Він був популяризатором астрономії, очолював наукову раду київського планетарію, багато читав популярних лекцій.
За останні кілька тижнів він побував у справах планетарію в Казахстані, потім у Глухівському національному педагогічному університеті ми відзначали 100-ліття з дня народження видатного астрофізика Йосипа Шкловського. Клим Іванович читав лекцію, на яку зібралося дуже багато людей. Розповідав про останні години існування «Розетти» і її падіння на комету Чурюмова-Герасименка і про нові дослідження, відкриття нових хімічних сполук, яку виявили на кометі.
Григорій Пирлік: Пригадайте, будь ласка, щось з його розповідей про «Розетту».
Ярослав Яцків: Космічний проект «Розетта» на Клима Івановича справляв надзвичайно потужне враження. Він був закоханий у цей проект. Був на запуску «Розетти». Потім він був у центрі управління польотами, коли «Розетта» почала перші спостереження. Завжди був в курсі справ, виступав з цієї теми у різних аудиторіях.
Нещодавно ми з ним були на посвяті 1-курсників КНУ ім. Тараса Шевченка в астрономи. Це 16 молодих людей, які поступили на астрономію. Приклад Клима Івановича надихав їх на те, що можна брати участь у міжнародних проектах, різноманітних космічних експериментах.
Григорій Пирлік: Які іще досягнення Клима Чурюмова можна згадати, які не відомі широким верствам?
Ярослав Яцків: Клим Іванович був вихованцем Сергія Костянтиновича Всехсвятського, відомого вченого, астронома, засновника кометної школи. Він продовжував його ідеї. Інший учень Всехсвятського Леонід Маркович Шульман, який працював в головній астрономічній обсерваторії і розробив модель формування кометних хвостів, пилового і плазмового. І Клим Іванович дуже пишався тим, що його спостереження збігалася з розрахунками Шульмана. Це київська школа кометників, відома в усьому світі.
Клим Іванович цікавився питаннями еволюції сонячної системи. Відслідковував процеси в кометах і як ця кометна речовина була первинною при створенні об’єктів сонячної системи. Комети є індикаторами сонячної активності. Коли щось відбувається на сонці, то це відбивається у поведінці хвостів комет. Таким чином спостерігаючи комети можна вивчати активність сонця. А це пов’язано з «космічною погодою», яка впливає на життя на землі і роботу космічних апаратів.
Григорій Пирлік: За яких обставин ви познайомилися?
Ярослав Яцків: Ми працюємо у різних галузях астрономії і ми не навчалися разом. Але завдяки співпраці між головної астрономічною обсерваторією і школою Всехсвятського цей контакт завязався.
Григорій Пирлік: Я знаю, що Клим Іванович писав дитячі вірші. Але ще читав про те, що він був автором однієї з версій гімну Євромайдану.
Ярослав Яцків: Я не можу вам точно сказати. Він був людиною широкого кола захоплень. Любив і літературу, і музику, і астрономію.
Григорій Пирлік: Він вважав себе саме українським вченим, не радянським?
Ярослав Яцків: Так, він був великим патріотом. І завжди, коли хтось говорив, що відкриття комети Чурюмова-Герасименка зробили радянські вчені він говорив, що насправді українські.
А тут можна прочитати і послухати інтерв’ю з самим Климом Чурюмовим, коли він приходив у студію Громадського радіо.