Якими є вимоги до України від МВФ?

У студії Громадського радіо Маріанна Онуфрик, експертка з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень.

Ірина Соломко: Чи матимемо ми на початку лютого транш від МВФ, про який заявив міністр фінансів Олександр Данилюк?

Маріанна Онуфрик: На мою думку, все таки матимемо. Тому що навіть коли Україна виконує не всі свої зобов’язання, наші партнери йдуть нам на зустріч. Серед позитивних кроків України згадували про е-декларування, націоналізацію Приватбанку, прийняття державного бюджету в тих межах, які схвалює МВФ.

Андрій Куликов: МВФ справді вимагав націоналізації Приватбанку?

Маріанна Онуфрик: Прямим текстом про це в меморандумі не йшлося. Йшлося про врегулювання ситуації і реформування фінансового сектору. До речі, цей сектор у нас завжди виконує свої структурні маяки, реформи тут рухаються найшвидшими темпами.

Андрій Куликов: Поясніть, будь ласка, термін «структурні маяки».

Маріанна Онуфрик: В кожному меморандумі МВФ є так звані «структурні маяки» – вимоги МВФ, які ми зобов’язуємося виконати. І коли приймається рішення по черговому траншу, звертають увагу саме на виконання цих вимог. Вони виписують по тексті і більш розлого пояснюються у додатку в кінці меморандуму.

Ірина Соломко: Структурний маяк по пенсійній реформі досі не виконано.

Маріанна Онуфрик: Це так. Його не виконують вже третій раз. Це погана тенденція.

Ірина Соломко: Давайте пояснемо, що вимагається.

Маріанна Онуфрик: В меморандумі за 2015 рік стояла така вимога про те, щоб Україна вжила заходів для впровадження накопичувального рівня. У вересні 2016 року вже йшлося і про узгодження пенсійного віку. Міністр Данилюк тоді заперечував, що йдеться про підвищення але ми чудово розуміємо, що під терміном «узгодження» пониження пенсійного віку точно не криється. Вже в останньому варіанті йдеться про підвищення пенсійного віку до 63 років для обох статей. Пропонується, щоб це відбулося поступово до 2027 року.

Ірина Соломко: Є ще вимога про встановлення єдиного принципу пенсійного забезпечення. Щоб для всіх категорій, окрім військових, воно було рівним.

Маріанна Онуфрик: В частині пенсійної реформи взагалі мало що зроблено і з меморандуму з МВФ, і з тексту коаліційної угоди, і з стратегії 2020.

Ірина Соломко: Також наразі йдеться про ще один структурний маяк – ліквідацію спрощеної системи оподаткування.

Маріанна Онуфрик: Знову ж таки, прямим текстом про ліквідацію не сказано, там є щось на кшталт «глибокого реформування». Але ми розуміємо, що будуть прийматися якісь рішення. Ці речі пов’язані з пенсійною реформою, оскільки ФОПи, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування сплачують дуже малі суми ЄСВ, який, по суті, є єдиним джерелом наповнення пенсійного фонду.

Тому уряд буде усіма способами шукати, чим наповнити пенсійний фонд. Міністр Рева ще у травні 2016 року заявляв, що оподаткування ЄСВ буде збільшено.

Ірина Соломко: Але воно і так було збільшено вдвічі.

Маріанна Онуфрик: Цього не достатньо. Сам факт цього підвищення залежить від збільшення мінімальної заробітної плати. І не всі ФОПи готові сплачувати таку суму, тому ми зараз чуємо про масові закриття.

Андрій Кулик: Чи надходять сигнали тривоги від МВФ?

Маріанна Онуфрик: Є ще один структурний маяк, який ми втретє не виконуємо. Це вимога, яка стосується верифікації і запровадження єдиної бази соціальних виплат. На сьогоднішні день, наприклад, єдиною перепоною для оформлення субсидії є разова покупка на суму вищу ніж 50 тисяч гривень. Враховуються заробітна плата і соціальні виплати але жодним чином не контролюється рівень добробуту родини, наприклад депозити, відсотки з депозитів, предмети розкоші у володінні.

Департамент верифікації соцвиплат мав інформацію про те, що люди, які роблять чартерні перельоти на 700 тисяч гривень приміром, цілком легально оформлюють субсидії, оскільки не мають заробітної плати. Тобто формально всім вимогам відповідають але їх зовсім не можна вважати бідними чи малозабезпеченими.

Андрій Куликов: Наскільки політичний аспект і далі впливає на відносини України і МВФ.

Маріанна Онуфрик: На жаль, це і надалі є політична угода. Якби МВФ просто дбав про повернення Україною коштів, то невиконання структурних маяків призвело б до розірвання співпраці.

Ще в меморандумі з МВФ згаданий, наприклад, відкритий ринок землі. Вимоги, поставлені МВФ, на мою думку, спрямовані на короткострокову стабілізацію.

Ірина Соломко: Серед нових вимог МВФ зараз називають підвищення пенсійного віку, скорочення кількості дежслужбовців і відкритий ринок землі.

Маріанна Онуфрик: Так. Це складні рішення. Якщо підійти об’єктивно, то пенсійний вік, який діє зараз, і справді замалий. Хоча є ще такий момент, що встановлений законом пенсійний вік – 60 років, а середній вік виходу на пенсію – 49 років. Проблема в тому, що дуже багато громадян мають право на достроковий вихід на пенсію, це професії з так званого «списку 1» і «списку 2». Йдеться про небезпечні професії, хоча, часто це не надто небезпечні професії, але вони зазначені в цих списках.

Тобто є потреба переглянути ці списки. Якщо ж повернутися до теми підвищення пенсійного віку, то в європейських країнах виходять на пенсію в 67 років. Але і середня тривалість життя там на 10 років вища. Якщо в Україні це 72 роки, то в Європі – 80-82 роки.

Ірина Соломко: Чи є підняття пенсійного віку такою вже панацеєю для проблеми дефіциту пенсійного фонду?

Маріанна Онуфрик: На сьогодні в країні вже є 12,5 мільйона пенсіонерів. І на пенсії цих людей підняття пенсійного віку вже ніяк не вплине. Тобто йдеться про тих, хто виходитиме на пенсію найближчим часом. А, зважаючи на відтермінування до 2027 року, це стосуватиметься не такої вже й великої кількості людей.