Йдучи в інший вимір, такі як Іваничук, стають нашими патронами, — Мовчан

У студії працюють журналісти Любомир Ференс та Василь Шандро. На прямому зв’язку письменник Павло Мовчан.

Павло Мовчан: Це, безперечно, велика несподівана втрата. Ми думаємо, що такі константні постаті будуть з нами завжди. І коли приходить несподівана звістка — починаєш осмислювати, що пов’язувало тебе  з цією особистістю.

Я тішуся, що понад 50 років знав, шанував та захоплювався ним, як людиною. Це постать, яку створив Бог з-поміж мільйонів одинично. Він дуже щедро наділив Романа як людину, що переймалася й чужими проблемами, вміла співчувати.

Я знаю, що з іншого виміру субстанцій він впливатиме на наше життя

Вже потім ти починаєш розуміти, хто поруч з тобою — якої величини особистість. З-поміж десятків його незабутніх романів мене найбільше вразили два романи: «Мальви» — це річ історична (мене вражала його східна філософія, орієнтальність, яка була просто першоджерельною ніби він вичитував все із давніх книг) та «Торговиця».

Україна ще не знає, які випробування випали на долю Іваничуків, Павличків і всіх тих, хто народжений в інших державах, хто за інших умов формував свій світогляд. Вони пройшли колосальні випробовування і залишилися чесними, чистими. Мене вражає їх велика порядність.

Роман Іваничук хотів виховувати і він таки виховав. Завдячуючи йому, маємо зацікавлення прозою, сюжетами, які він так вправно вибудовував, діалогами, а також уявленнями про наше місце в історії.

Це болюча втрата. Але я знаю, що з іншого виміру, субстанцій він впливатиме на наше життя. Не тільки через слово — а й через енергетику. Перейшовши в інший вимір, такі люди стають нашими патронами.