Єдиним високопосадовцем ГПУ, який проводив засідання з приводу розстрілів, був Баганець, - Горбатюк

За фактами незаконних затримань і арештів протестувальників на Майдані взимку 2014 року повідомлено про підозру 413 особам. За фактами незаконних затримань і арештів мітингувальників повідомлено про підозру 27 слідчим, 20 прокурорам і 16 суддям.

Дмитро Тузов: Багато людей шоковані і самим фактом розстрілів у центрі столиці, і тим, що практично непокарані винні. Чому впродовж цього часу це не зроблено?

Сергій Горбатюк: Якщо беремо найтрагічнішу сторінку подій на Майдані – події 20 лютого на вулиці Інститутській – за результатами розслідування зібрано докази для повідомлення про підозру в причетності до цих подій колишньому керівництву держави, зокрема колишньому президенту, керівнику міністерства внутрішніх справ, його заступнику, керівнику внутрішніх військ і керівництву київської міліції, а також командиру взводу київського полку «Беркуту», 25 представникам спецроти, яким висунуто звинувачення у вчиненні 48 вбивств та 80 вогнепальних поранень. Водночас їхні дії кваліфіковані як вчинення терористичного акту. Тому що підстав, на думку слідства, що відображено в обвинуваченнях, застосовувати зброю не було, а вона застосовувалася саме з метою залякування.

На початку сили було зосереджено на розслідуванні цього найтяжчого злочину, і перший обвинувальний акт був направлений до суду в лютому 2015 року стосовно двох осіб, через рік ще стосовно трьох, із того часу йде судовий процес, який ми маємо можливість спостерігати в Святошинському суді щодо п’яти беркутівців.

Тут можна говорити, що результат не досягнутий через об’єктивні причини – дійсно, на сьогоднішній день лише завершуються допити потерпілих. Ми можемо розуміти, скільки це приблизно ще часу – напевно, рік чи понад рік. Але процес рухається і йде до результату, на відміну від багатьох інших процесів, що стосуються підозрюваних у злочинах на Майдані.

Читайте також: Потерпілих у справах Майдану допитуватимуть ще рік, – Горбатюк

Андрій Куликов: Ми останні кілька днів готуємо багато матеріалів про річницю загибелі людей на Майдані, й насправді в дуже нервовому стані. Але це три-чотири дні, хоч ми ніколи про це не забуваємо, але зараз воно виходить на перший план. А ви в цьому багато місяців. Як ви витримуєте?

Сергій Горбатюк: Перш за все, є підтримка від потерпілих, які кажуть: працюйте, не зупиняйтесь, ми будемо вас підтримувати. Є підтримка від інших людей: і Фейсбук, і на вулицях завжди підходять і кажуть: працюйте, не відступайте. Тому не відступаєш.

Інша частина – слідчі і прокурори , які працюють і яких не можна залишати, тому що треба створювати їм захист, щоб вони були зосереджені саме на результатах роботи. Тому є бажання виконувати запит щодо розслідування, а з іншого боку, ми хоч у своїй частині, але намагаємось реформувати самі підходи до роботи –  ті підходи, які призвели всю нашу правоохоронну систему до того стану недовіри суспільства і низької якості роботи.

Дмитро Тузов: Ви сказали, що висунуто підозри ряду осіб, починаючи від екс-керівництва України. Хто з них ще в Україні, щоб розуміти, що вони можуть сісти на лаву підсудних?

Сергій Горбатюк: Із високопосадовців, якщо беремо події 30 листопада, це колишній голова Київської міської держадміністрації, обвинувальний акт стосовно якого «святкує» вже третю річницю – три роки обвинувальний акт розглядається в суді й за цей час при бажанні вже можна було прийняти рішення.

Андрій Куликов: Йдеться про пана Попова?

Сергій Горбатюк: Так. Також чи не понад три роки є обвинувальний акт стосовно колишнього заступника міністра внутрішніх справ Лекаря стосовно поставки гранат, щодо застосовування яких не було дозволу МОЗ – поставка гранат із РФ, витрачання на це непередбачених бюджетом коштів, відповідно – це йому інкримінується.

Є справа щодо діючого мера Харкова – йому інкримінується застосування насильства, позбавлення волі стосовно декількох протестувальників. Справа теж закінчена в 2015 році і на сьогоднішній день рішення у справі немає. 

Читайте також: Справи Майдану: про підозру оголошено 413 особам (ВІДЕО)

Андрій Куликов: Ви зачепили тему подій в інших містах. Двоє людей загинули  в Хмельницькому, були інші протиправні або насильницькі дії та й в Києві не все обмежувалось Інститутською.

Сергій Горбатюк: Ми зараз розслідуємо ці провадження. В зв’язку з обмеженим штатом провадження певний час, зокрема про викрадення Вербицького та Луценка, загибель Вербицького, побиття Чорновіл, події Хмельницького розслідувались іншими підрозділами. Було сподівання, що самостійно й результативно ці провадження будуть закінчені.

Якщо брати події в Хмельницькому, то військова прокуратура Західного регіону дорозслідувалась до того, що начебто постріли були здійснені з прибудови СБУ якимось невстановленим протестувальником, якому від натовпу людей і від відеокамер вдалося пронести ручний кулемет Калашникова і здійснити з дуже незручної позиції постріли. Це неможливо.

Читайте також: Підозрюваних у злочинах під час Майдану намагаються захистити від відповідальності, – Галабала

Після того, як вони дійшли до таких результатів, ми поставили перед генеральним прокурором питання, щоб передати нам це провадження. Ми змушені були починати не з нуля, а з мінуса – тенденційно там понабирали докази, які їхню версію підтверджували. Але зараз у зв’язку з комплексом слідчих дій, допитів, експертиз, слідчих експериментів цю версію було відкинуто і прийшли до того, що постріли велися зсередини приміщення.

Дмитро Тузов: У розшук оголошено активіста Майдану за підозрою в навмисному вбивстві двох правоохоронців. Йдеться про одну людину чи список може бути ширшим?

Сергій Горбатюк: На сьогоднішній день це одна особа. Я назвав би так:  особа, яка була серед протестувальників. Існує закон про недопущення переслідування осіб, які брали участь в протестних акціях. Він каже, що певний перелік справ, у тому числі й вбивства правоохоронців, не повинні розслідуватись, а справи за підозрою повинні закриватись.

Але питання в тому, що є таке поняття, як необхідна оборона: якщо особа захищалась від протиправного нападу, вона вже за загальною статтею Кримінального кодексу звільняється від відповідальності. Але щоб це встановити, треба розслідувати кожен факт і встановити: була це необхідна оборона, яка звільняє від кримінальної відповідальності, або крайня необхідність, коли людина захищає від нападу когось іншого. В цьому випадку не встановлено таких ознак, тому людині повідомили про підозру для того, щоб вона із захисником і самостійно могла пояснити, надати докази, чому вона застосовувала зброю.

Андрій Куликов: Які вироки і терміни покарання можуть бути винесені тим, кого зрештою визнають винними?

Сергій Горбатюк: Якщо вбивство при обтяжуючих обставинах, то це ч.2, ст.115 – від 8 до 15 років або пожиттєво.  

Андрій Куликов: Якщо говоримо не про пожиттєві, то це з зарахуванням того терміну, що вони перебувають під вартою у ході слідства і суду?

Сергій Горбатюк: Так, з зарахуванням. І обов’язково з зарахуванням, як у вигляді з застосуванням «закону Савченко».

Дмитро Тузов: Нові докази зараз можуть бути віднайдені? Чи можуть вони вплинути на хід розслідувань? Я чув про те, що альпініст збирає кулі, які застрягли на верхніх поверхах будівель.

Сергій Горбатюк: Робота ведеться, і ведеться постійно. Кулі діставалися і в той час, потім слідчі з бажанням встановити докази організували огляд цих місць і подій за участю альпініста. І це дало результат.

Крім того, важливим є технічне забезпечення експертних установ.  В частини куль, що були в тілах потерпілих чи на місці, наприклад, зруйнована або зм’ята оболонка – загальними методами неможливо ідентифікувати. Але зараз експертна установа отримала засіб, який давно використовується за кордоном, і який сканує цю кулю і дозволяє ідентифікувати. На сьогоднішній день ми отримали додатково результат, ідентифікувавши до цього часу невстановлену зброю – це є доказом, який дозволяє рухатись далі.

Дмитро Тузов: Як ви оціните те, як сприяли розслідуванню всі Генпрокурори після Революції?

Сергій Горбатюк: Я хочу сказати, що безпосередньо щодо стану розслідувань злочинів Майдану, єдиним, хто проводив наради, реально разом із слідчими вислуховував, що зроблено і як далі рухатись, – це заступник Генпрокурора Баганець.

Жоден із Генеральних прокурорів по суті самого розслідування, по деталях щодо того, яка потрібна допомога, які результати досягнуті, що ще потрібно зробити, нарад не проводив. Луценко тільки з приводу того, коли буле завершена справа стосовно Януковича – це єдине питання, яке він піднімав як Генпрокурор на нарадах зі слідчими.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.