Громадське радіо
Євген Павлюковський: Чому ЄС має активізуватися і почати допомагати Україні із вирішенням проблем з правами людини у Криму і непідконтрольній частині Донбасу?
Олександра Матвійчук: Ніхто не зобов’язаний нам допомагати. Допомагають тим, хто бореться, і за підтримку також треба боротися. Рекомендації, розроблені правозахисною спільнотою України і презентовані у Брюсселі ― це наше бачення, яке ми хочемо нав’язати ЄС.
Ми знайшли ряд кроків, які допоможуть змінити на краще ситуацію з правами людини в окупованому Криму і на Донбасі. Ми побачили, що ЄС намагається уникати складних тем, і згадує про Крим лише на річницю анексії. Ми вирішили почати адвокаційну кампанію, щоб ЄС взяв на себе зобов’язання здійснити ряд кроків, які мали б постійний характер.
Василь Шандро: Що це за кроки?
Олександра Матвійчук: Оскільки РФ постійно проводить політику ізоляції Криму і заперечує свою причетність до незаконних збройних формувань на Донбасі, ми пропонували створити нову інституцію в ЄС. Це має бути спеціальний представник з питань порушення прав людини на території окупованого Криму і Донбасу. Цей представник постійно відслідковував би цю ситуацію і постійно звітував Раді ЄС і Європарламенту.
Такий представник був започаткований щодо Кавказу, і ці території заслуговують на таку ж увагу.
Також у рекомендаціях є започаткування постійних слухань у Євроарламенті.
Також важливим є створення нового майданчика по Криму. Якщо щось стається по Донбасу, є принаймні формат, у якому ці питання можна піднімати. Якщо щось стається у Криму, де взагалі про це говорити?
Ми рекомендуємо створити новий формат за участі ЄС по деокупації Криму. У березні ця вимога вже знайшла своє відображення.
Василь Шандро: До кого можуть звертатися люди на окупованих територіях з приводу порушення їх прав?
Олександра Матвійчук: Є нова якість, яку ми відслідковуємо у 2017 році. Якщо раніше ми говорили про стрімке звуження прав і свобод ― розслідували незалежних журналістів, забороняли мирні зібрання, зростала кількість політв’язнів, то з початку 2017 р. бачимо, що почали переслідувати адвокатів політв’язнів і людей, що їм допомагають.
Це означає, що повітря несвободи розрослося так, що люди почали задихатися. Ми просили зробити серйознішими санкції по Криму. Нам відповідали: це санкції за анексію, у них немає правозахисних критеріїв. Ми виявили, що ЄС може ввести санкції за масові порушення прав людини.
Тому одна з наших рекомендацій ― введення секторальних санкцій щодо РФ за масові порушення прав людини у Криму.
Євген Павлюковський: Як це працює за процедурою введення?
Олександра Матвійчук: Це питання політичного рішення, яке має прийняти Рада ЄС. Звичайно, рішення ґрунтуються як на національних інтересах, так і на успіху української сторони, яка може продемонструвати його в міжнародних інстанціях, які користуються довірою.
Це рішення вже назріло. Це чи не єдина можливість охолоджуючого ефекту на стрімке згортання громадянського простору на півострові.
Василь Шандро: Як і кому можуть поскаржитися люди зараз?
Олександра Матвійчук: Важко давати абстрактні поради, треба вивчати конкретні випадки. Наприклад, наші колеги, російські правозахисники, кажуть, що попри безрезультативність системи захисту прав людини, треба залишити сліди, тому що для Європейського суду з прав людини одним з критеріїв прийнятності скарги є вичерпання усіх засобів захисту в межах національних кордонів.
Василь Шандро: Як Україна реагує на ці справи? Їх розслідують?
Олександра Матвійчук: У наших рекомендаціях є і частина «домашнього завдання» для української влади. Ми вже три роки говоримо про необхідність створення міжвідомчої групи, яка б збирала, аналізувала і систематизувала інформацію про порушення прав людини, воєнні злочини, злочини проти людяності на окупованих територіях і в ході війни.
До червня 2018 року Україна має подавати меморандум у Міжнародний суд ООН. Я дуже сподіваюся, що всі необхідні докази вже заготовлені, але Україна досі не передала докази ефективного контролю РФ над незаконними збройними формуваннями до Міжнародного кримінального суду.