Євген Іхельзон: Не вистачає голосу мирних мешканців Донбасу, які проти війни

Блогер родом з Донецька і буддист Євген Іхельзон підкреслює: потрібен мирний діалог між українськими громадянами по обидві сторони фронту

Ведучi

Ольга Веснянка

Гостi

Євген Іхельзон

Євген Іхельзон: Не вистачає голосу мирних мешканців Донбасу, які проти війни

Ольга Веснянка: Нині ви мандруєте українськими містами і виступаєте з лекціями на різні теми: «Подорожі до Китаю і Тибету», «Моя Азія – 5 років життя» та «Майбутнє України». Розкажіть, де ви побували?

Євген Іхельзон: Я вже був на шести українських річках. Зараз дуже популярно жити в наметах, тому я намагаюся приймати запрошення і щось проповідувати.

Андрій Сайчук: А з чим ви ділитеся зі співвітчизниками?

Євген Іхельзон: Я живу в Малайзії останні два роки і щороку буваю в Україні. Цього достатньо, щоб все зрозуміти. Я відчуваю зміни.

Андрій Сайчук: Що порадувало, змінилося? А що навпаки не змінилося?

Євген Іхельзон: Глибинних змін немає. Будь-які фундаментальні зміни відбуваються протягом багатьох років. Будь-які зміни, які відбуваються, йдуть знизу. Держава показує надзвичайно малу спроможність бути агентом. Держава тільки піддається впливу суспільства.

Правий Сектор – це люди з тоталітарними поглядами. Вони хочуть тоталітарним способом нав’язати спосіб мислення. Я все ж таки говорю про суспільство, яке робить все, заради свободи.

Коли ми говоримо про ідеологію, ми говоримо про ідеологію. Вам зараз подобаються люди, які зараз жбурляють каміння на Грушевського, але коли вони прийдуть до влади, вам це не сподобається.

Ольга Веснянка: Повернемось до подорожей. Чи вплинула криза на можливості подорожувати?

Євген Іхельзон: З січня минулого року до травня наші люди не хотіли подорожувати. Гроші в скляну банку, під ліжко і чекати. Зараз трохи послаблення. Це означає, що відновлюється економіка.

Ольга Веснянка: Ви родом з Донецька. Як ви ставитесь до  того, що відбувається у рідному місті? Можлива деокупація? Можливе повернення до України?

Євген Іхельзон: Одна важлива річ, якої зараз немає між людьми по різних лініях фронту, – діалогу, який веде до миру. Є діалог між артилерією і політиками, але немає діалогу людей. У Донецьку хотілося б знайти 10 -20 людей, які можуть вийти на лінію фронту і сказати тим людям, які виїхали із Донецька, що вони не хочуть наступати на Київ, що вони хочуть припинення війни.

Ольга Веснянка: Як сприймають в Малайзії трагедію з літаком МН-17? Донині пам’ятають про це?

Євген Іхельзон: Було дуже багато матеріалів на річницю катастрофи. Для мене дуже важливий висновок, який говорить про те, що там все розуміють, – це слова прем’єра Малайзії про те, що через катастрофу вперше вів переговори зі злочинцями. Немає сумніву, що це не є з боку України. Наші відносини не зіпсовані.

Андрій Сайчук: Повертаючись до того, що українська влада майже не бере участь у тих перетвореннях, які йдуть знизу. У Малайзії цей процес йде згори?

Євген Іхельзон: Малайзія є країною, якою керують фахові і освічені люди. Люди серйозно займаються своєю позицією в світі. Це саме те, що у нас зараз не відбувається.

Ольга Веснянка: Євгене, де ви були у серпні 2008 року?

Євген Іхельзон: Принципова відмінність між конфліктом, який є зараз у Східній Україні, і конфліктом, який відбувся у Грузії в тому, що у Грузії це був частковий етнічний конфлікт і рівень непорозуміння між осетинами і грузинами був великий. Це був застарілий конфлікт, а Росія захотіла вирішити це питання остаточно. В Україні це зовсім не так. Ми не просто мешканці однієї країни, ми говоримо однією мовою. Я тоді працював кореспондентом газети «Сегодня» у Горі. У нас не було ні жилетів, ні касок. Ніхто не думав, що можна в таке потрапити.

Андрій Сайчук: Росія розраховувала на бліц-криг у Донбасі. Ми можемо казати, що цей наступ захлинувся?

Євген Іхельзон: Вони розраховували, що буде так, як в Криму: диверсійні групи швидко перетягнуть на себе владу і Україна не встигне зреагувати. Але на Сході була не АТО, а був контрнаступ.

Андрій Сайчук: На своїй сторінці ви написали про те, що наступ Росії триватиме так довго, доки в самій Росії не станеться якась катастрофа.

Євген Іхельзон: Я мав на увазі, що стратегічно, 2008 рік в Грузії – це була перша спроба, намагання намацати ситуацію. Україна – другий етап. В Грузії Росія не побачила ніяких проблем, а в Україні для Росії дуже великі проблеми. У Росії немає сил, за допомогою яких вона могла б перемогти Україну.

Андрій Сайчук: Якщо з Донбасу ті 5% людей, якщо вірити дослідженням, які тягнуть суспільство до модернізації вже виїхали, як бути тоді?

Євген Іхельзон: В будь-яких країнах можуть бути складні території. Подивіться на Індію, де є племена, які живуть у бронзовому віці. В Малайзії є трохи сепаратистських рухів. Присутність конфліктів не означає, що країна не може розвиватися. Ми можемо сказати, що конфлікти є всюди.

Що стосується нас, то хто б не виїхав з Донбасу, він може туди заїхати.

Повний матеріал слухайте у його звуковому варіанті.