Наталя Соколенко: Чому ви думаєте, що це інструмент гібридної війни, а не реальність, тому що безвізовий режим з Європою, на перший погляд, не є таким важливим для українців?
Світлана Машаровська: Давайте згадаємо історію того, з чого почався Євромайдан — тоді стояло питання щодо торгівельної Асоціації, а зараз — безвізового режиму. Тобто Угода про Асоціацію і туризм — це головні рушії євроінтеграції, в якій дуже незацікавлена Російська Федерація. Тому однією з її стратегій гібридної війни є намагання посіяти якомога більше євроскептичних розчарованих настроїв серед українців.
Наталя Соколенко: Яким чином поширюється євроскептицизм?
Світлана Машаровська: Через інформацію і пропаганду. Останній випадок — голосування стосовно надання нам безвізу, його перекрутили, використовуючи бідність населення, скидаючи меседж, що той Євросоюз не потрібен, якщо в нас немає грошей туди їхати.
Наталя Соколенко: Які у вас є докази, що це шириться саме з Росії або проросійськими силами тут в Україні, а це не поширюють самі люди, яким безвізовий режим зовсім неактуальний?
Світлана Машаровська: Цю позицію поділяють і поширюють проросійські політики — був відомий резонансний пост Олександра Вілкула, там була дуже яскрава промовиста ілюстрація про ногу в дірявій шкарпетці, тобто навіщо нам подорожувати, якщо в нас нога без чоботу і в дірявій шкарпетці.
Наталя Соколенко: Причому, я переконана, що Олександр Вілкул подорожує не тільки Європою, а й усім світом, маючи дипломатичний паспорт.
Анастасія Багаліка: Я також пригадую тезу ще часів Євромайдану про миття туалетів.
Світлана Машаровська: Так, це теза, яка принижує, і це теж стратегія, тому що наш європейський вибір відділяє нас від пострадянського культурного простору. Якщо ми почнемо трансформуватися ціннісно, а ми це вже розпочинаємо, до стандартів Європи у врядуванні, по відношенню один до одному, в екології, то ми просто розірвемо зв’язки з Росією, і будь-які способи реанімувати імперію зазнають поразки.
Якщо ми почнемо трансформуватися ціннісно, а ми це вже розпочинаємо, до стандартів Європи у врядуванні, по відношенню один до одному, в екології, то ми просто розірвемо зв’язки з Росією, і будь-які способи реанімувати імперію зазнають поразки
Наталя Соколенко: Чи є якісь спроби відстежити першоджерело таких вкидів, що українці будуть мити туалети і не зможуть їздили до ЄС через бідність?
Світлана Машаровська: Питання в тому, що соцмережі і блогосфера відстежуються складніше, по-друге, дуже часто цю інформацію поширюють анонімні боти, які не пишуть, звідки вони родом, і за сторінкою в соцмережі це важко ідентифікувати.
Але, якщо відстежувати сайт телеканалу «Звезда», то там можна побачити інформацію, яка підтверджує, що джерела євроскептицизму, який шириться Україною, має російське коріння.
Велика проблема також полягає в тому, що в нас є величезна кількість людей, які нікуди ніколи не виїжджали, в них дуже спотворені уявлення про життя за кордоном, вони базуються на кількох сюжетах, які мають дуже мало спільного з реальністю. І це є величезна проблема, яку з часом зможе вирішити безвіз.
Людей дратує те, шо вони мають мало можливостей в Україні, і це дуже майстерно використали
Наталя Соколенко: Яка протидія цій пропаганді робиться українськими політиками?
Світлана Машаровська: Я думаю, що протидія ще не включена на повну потужність. Ми досягнемо успіху, коли будемо доносити громадянам інформацію про те, що є низка можливостей, які несе із собою безвізовий режим, в тому числі можливість подорожувати бізнесу і бачити нові ідеї та привозити їх з собою. Для молоді — це навчання розвиток, більша конкурентноспроможність на внутрішньому ринку. Я вже не говорю, що більшість людей зможуть поїхати у дводенний автобусний тур до Будапешту і Праги і побачити на свої очі, якої якості дороги, як працює поліція, і привести ці знання до свого Харкова, Запоріжжя чи Кривого Рогу та порівнювати не з міфами, а з поведінкою своїх політиків та викреслювати їх зі своїх пріоритетів. Ці зміни будуть не швидкими, але визначальними.
Наші люди страждають на недалекоглядність. Краще отримати зараз пайок, і не думати про те, що буде завтра
Наталя Соколенко: Наскільки цей євроскептицизм поширений в Україні і наскільки він впливовий?
Світлана Машаровська: Є дві категорії людей: перша — та, яка завалила сайт установи, яка видає біометричні паспорти для того, щоб скоріше їх отримати. Це єврооптимісти, люди, які збираються кудись їхати.
А є друга категорія — люди, яким зараз погано, які знаходяться у скрутному становищі, в них низький дохід. Ці люди дуже вразливі, і погано навіть не те, що вони найближчим часом не поїдуть до Європи, а те, що вони роздратувалися і ображені на те, що, можливо, вони і хотіли би цю можливість використати, але в них немає грошей. Потім вони можуть відомстити і голосувати за певні політичні сили. Ось що є загрозою на перспективу.
Анастасія Багаліка: Людей дратує те, що хтось має можливість?
Світлана Машаровська: Людей дратує те, шо вони мають мало можливостей в Україні, і це дуже майстерно використали.
Анастасія Багаліка: Але ж це можливість для їхніх дітей та внуків?
Світлана Машаровська: Наші люди страждають на недалекоглядність. Краще отримати зараз пайок, і не думати про те, що буде завтра.