Ірина Соломко: Ми з Сергієм домовилися ще на минулому тижні про зустріч, тому що багато, що спілка робить і цікаво про це поговорити, але зараз ця зустріч стала ще більш актуальною після подій в Мукачеві, коли пан І. Йовбак, мукачівський мисливець та журналіст, був зафіксований на місці перестрілки і мав посвідчення члена КСЖУ. Пане Сергію, як би ви могли це прокоментувати?
Сергій Томіленко: Товариш Йовбак — це стороння особа для журналістів. Стороння особа, яка використовує або намагається використати журналістське посвідчення, щоб отримати якісь пільги, або скористатися якимись журналістськими правами додатковими. Ми в НСЖУ провели своє з’ясування стосунків і міні-розслідування Закарпатської обласної організації, бо, власне, до спілки прийом ведеться в регіонах. І я можу відверто заявити, що цей товариш не є членом НСЖУ, не перебуває на обліку і те посвідчення, яке він продемонстрував, не має печатки і не завірене, як і будь-яке редакційне посвідчення без печатки воно не дійсне.
Ірина Соломко: Яким чином можна боротися з даною проблемою? Адже посвідчення журналіста дає можливість потрапити на всі заходи. Раніше були випадки, коли такі «ті тушки» приходили з «липовими» посвідченнями, наприклад, на виборчу дільницю.
Сергій Томіленко: Ми проявляли ініціативу у боротьбі з такими «липовими» посвідченнями, але якщо проаналізувати хто і як використовує і як правило, це тільки на виборчу ніч, коли гострота моменту зростає. Абсолютна більшість «тітушок» із тимчасовими журналістськими посвідками стає можливою саме завдяки тому, що редактори із ЗМІ наділяють масово їх такими тимчасовими посвідками. Тобто вони насправді є непідробними. Це могло відбуватися під впливом керівної партії, коли редактори просто не могли відмовити і штампували ці посвідчення.
Ірина Соломко: Хто може на них впливати?
Сергій Томіленко: Ми пропонували діяти через максимальний громадський осуд і тиск на редакторів з тим, щоб ми робили від’ємну репутацію таким редакторам, які йдуть на дискредитацію нашої журналістської професії.
0