Як розслідуються напади на активістів, у яких областях їх більше та чому? Розмовляли про це з Сергієм Перникозою, координатором моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ.
Сергій Перникоза: Ми документували напади на представників громадянського суспільства, в тому числі на людей, які займаються антикорупційною діяльністю, правозахисників, екоактивістів, журналістів.
Досліджували період липня-грудня 2020 року. Виявили 52 випадки тиску. Окрім того, що знаходили інформацію про ці події, то ще спілкувались з самими постраждалими і з органами правопорядку.
Практично у кожній області в Головних управліннях Нацполіції є спеціальна людина, яка відслідковує злочини, пов’язані з активістками та активістами. Такий співробітник не лише збирає інформацію про самі випадки, а й періодично звітує у Київ про те, як проводиться розслідування. Із негативних моментів ми виявили те, що не проводиться майже ніяких дій превентивного характеру, тобто попередження нападів. Поліція включається у роботу лише тоді, коли уже є заява від потерпілої людини.
Валентина Троян: Де найгірша ситуація із розслідуванням таких випадків?
Сергій Перникоза: Варто говорити про те, де найбільше переслідувань, тому що якщо в якійсь області зафіксований один інцидент і він розслідуваний або не розслідуваний, то це одразу 100%. А в іншій області, наприклад, було 40 випадків. Тому це не зовсім коректно порівнювати. Але якщо говорити про області, де випадків найбільше, то це Київщина (19 випадків), Одещина (13) та Харків (7).
Валентина Троян: Як ви пояснюєте той факт, що саме у цих регіонах найбільше стається нападів?
Сергій Перникоза: Я думаю, це тому, що у тих областях є багато якихось точок соціальної напруги. Наприклад, стихійна забудова, питання земельного характеру тощо.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS