Для того, щоб ЦВК могла працювати в новому форматі, достатньо буде обрати вісім із тринадцяти членів, – зазначив Денис Рибачок. На думку аналітика, склад ЦВК буде нарешті оновлено, вибори 2019 року – спочатку президентські, а потім парламентські – вже організовуватиме новий Центрвиборчком.
Ірина Славінська: Наскільки очікуваним є подання на нових членів ЦВК?
Денис Рибачок: Ця новина є доволі очікуваною, тому що кілька тижнів тому голова ВР анонсував, що вони спільно з президентом України домовились про те, хто має входити до нового складу ЦВК, відповідно – це було питання часу. Потрібно було кілька днів – пройшло трохи більше тижня.
І тепер ми можемо говорити, що справді є подання президента, ми можемо бачити список 14-ти кандидатів, яких пропонує призначити президент членами ЦВК, можемо переходити до наступного етапу – голосування у ВР.
За останніми даними голова ВР спрямував документи щодо можливих членів ЦВК на так звану спеціальну перевірку. Це антикорупційна перевірка, яка здійснюється для того, щоб виявити, наскільки доброчесними є кандидати, яких подав президент: чи немає за ними кримінальних злочинів, чи завжди вони казали правду в деклараціях, також зараз вони будуть подавати декларацію. Всі ці дії займають певний час. Як правило, йдеться про 15 днів. Після цього можна буде вносити це питання до порядку денного, ставити на голосування. Після голосування у ВР ми зможемо говорити про те, чи буде оновлено склад ЦВК.
Ірина Славінська: А як щодо партійної афілійованості цих людей: хто вони, з якими партіями пов’язані?
Денис Рибачок: Про партійну афілійованість говорять дуже багато – це не дуже добре. Добре, що про це говорять, але недобре, що така ситуація взагалі виникає. За законом політичні партії подають президентові кандидатури до складу ЦВК, а потім президент може всі ці кандидатури включити до свого подання, може включити когось від себе. В результаті утворюється певний список із людей, яких президент пропонує проголосувати у ВР до складу ЦВК.
Читайте також: Добре, що є кандидатура від громадськості, — експертка про потенційних членів ЦВК
Завжди така процедура сприяє тому, що інтереси одних політичних сил так чи інакше представлені більше, тоді як інтереси інших політичних сил – менше.
Якщо говоримо про 14 осіб, яких подав президент, пропорція виглядає приблизно таким чином, що п’ять із них так чи інакше пов’язані з партією «БПП», троє – з «Народним фронтом», є представники «Самопомочі», Радикальної партії Ляшка, «Відродження», до подання включили представника ВО «Батьківщина». З парламентських фракцій у поданні не представлений лише «Опозиційний блок».
У ВР потрібно провести 13 успішних голосувань – щоразу на табло має засвітитися 226 і більше голосів
Ірина Славінська: Які шанси щодо майбутнього в парламенті в цього подання?
Денис Рибачок: Я думаю, склад ЦВК буде нарешті оновлено, вибори 2019 року вже організовуватиме новий Центрвиборчком. Думаю, кінець лютого-початок березня – це той період, коли ВР проголосує за нових членів ЦВК.
Але тут є одна проблема, яка полягає в самій процедурі голосування – вона є досить складною. Відповідно до регламенту ВР голосування має відбуватися за кожного кандидата окремо – не пакетом за всіх одразу.
Одразу зазначу, що мова йде про 13 членів ЦВК, у яких закінчився строк повноважень. Але для того, щоб ЦВК могла працювати в новому форматі, достатньо буде обрати вісім із них.
Лариса Денисенко: Що можна сказати про професійний рівень людей, які є в списку?
Денис Рибачок: Коли в 2016 президент робив перше подання на нових членів ЦВК, ми у КВУ зазначали, що такий склад був би недостатньо якісним. Ми не побачили тоді достатньої кількості фахівців.
Якщо порівняємо те подання президента з цим, яке маємо зараз, все-таки відзначаємо, що якість зросла – людей, які є зараз у списку, можна назвати більш професійними.
Якщо говорити про найбільш відомих серед кандидатів, можна згадати Наталію Бернацьку, заступницю міністра юстиції. Серед людей, які займаються виборчою тематикою, можна відзначити Ольгу Желтову, яка працює в Комітеті ВР з питань правової політики та правосуддя, можна згадати Світлану Кустову, яка свого часу захищала в суді інтереси президента України Віктора Ющенка. Крім того, відзначаємо кандидатуру Євгена Радченка, який також спеціалізується на виборчій тематиці, можна згадати кандидатуру Леонтія Шипілова, який є викладачем Києво-Могилянської Академії і займається виборчою тематикою.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.