Лікарі закінчили огляд пасажирів і екіпажу літака, евакуйованих з Уханя, в міжнародному аеропорту «Харків» і оцінюють їхній стан як задовільний.
Чому евакуація співгромадян з Уханю, що став епіцентром коронавірусу, стала приводом для інформаційної епідемії? Міркуємо про комунікаційну складову протидії захворюванню з експерткою з комунікацій Яриною Ключковською, фахівчинею з комунікацій, медіатренеркою, викладачкою Львівської бізнес-школи.
Євгенія Гончарук: Чи не страшно вам у потоці цих новин?
Ярина Ключковська: Якщо читати українські медіа, то від шквалу повідомлень важко себе ізолювати. Медіа заробляють, коли люди клікають на заголовки, переходять на новини. Чим більше емоцій, тим більше людей перейде і поділиться в соціальних мережах.
Більше рекламного доходу отримає сайт новин. На жаль, бізнес-модель більшості українських медіа побудована так, щоб стимулювати не виважену позицію, не збалансованість точок зору, не запрошення експертів, а просто шум і резонанс, страх і емоції. Страх — дуже потужна людська емоція, перебити її дуже важко, особливо раціональними аргументами.
Євгенія Гончарук: Ви вбачаєте, що в тих заголовках і новинах, які ми спостерігаємо з січня місяця є свідоме маніпулювання емоціями слухачів, читачів або глядачів? Чи можливо мала місце непрофесійність?
Ярина Ключковська: Сьогодні переважна більшість комерційних медіа влаштовані так, що покладають велику відповідальність за фільтрування інформації на читача чи глядача.
Факт того, що інформація з’явилась в медіа, ніяким чином не свідчить про її правдивість. Хіба що це дуже авторитетне, хороше медіа з гарною репутацією.
Євгенія Гончарук: Я так розумію, масла у вогонь підливали соціальні мережі. Чи можна говорити, що вони виконали роль нового медіа і відпрацювали не на користь нашого спокою й обізнаності?
Ярина Ключковська: Соціальні мережі — ідеальні тепличні умови для розмноження інформаційних вірусів. Через те, що Facebook влаштований так, що показує те, що збирає найбільше емоційних реакцій, то відповідно там перебити оці панічні настрої або обурення дуже важко. Те, що зараз ми бачимо протестні настрої — просто показує таке загострення системної хвороби недовіри в нашому суспільстві.
Коли відбувається інформаційна паніка, то апелювати до здорового глузду дуже важко. Боячись, люди більше довіряють тим, кого знають, а не владі. Вони довіряють тим, на кого схожі, хто живе поруч, має схожі політичні вподобання.