Закон про місцеві вибори не дає можливості голосувати переселенцям

Експерт пояснює, як відбуватимуться місцеві вибори за новим законом: в селах і селищах вибори це буде за звичною мажоритарною системою, але до райрад, міськрад та облрад за пропорційною системою. «На деяких округах будуть партії-переможці, які не отримають свого кандидата, оскільки сама партія не подолає 5% бар’єру», — каже Вадим Міський. Треба буде також і змінювати норму щодо вимушених переселенців, які позбавлені можливості проголосувати, бо перебувають поза місцем прописки, каже експерт.   

Ірина Соломко: Скажіть, будь ласка, ми будемо мати вибори до міських органів самоврядування за відкритими списками чи це все таки така «дурилка» для людей, які не розуміють, як має система працювати і це дає можливість політикам спекулювати на цій темі?

Вадим Міський: Не знаю, які експерти вам казали про відкриті списки, бо ті експерти з громадських організацій, які справді були долучені до розробки виборчого законодавства – це, в першу чергу, експерти реанімаційного пакету реформ громадської мережі «Опора», Комітет виборців, IFES, Internews Україна. Це ті люди, які безпосередньо займалися написанням тексту закону, який, до речі, не пройшов. І вони від початку казали, що законопроект запропонований Поповим-Денисенком, а по суті автор якого був Руслан Князевич, він не є законопроектом з відкритими списками. 

Цей законопроект був ухвалений місяць тому у першому читанні, його доопрацьовували і вже тоді він не був законопроектом з відкритими списками. Вже вчора його ухвалили у другому читанні, по суті залишилося підписати Президенту, що, очевидно, він і зробить і він стане законом. Чесно кажучи, це не є відкриті списки. Відкриті списки обіцяла нам коаліція, це є норма коаліційної угоди і вона туди потрапила не просто так. 

Була створена група при Гройсмані, про голові Верховної Ради, яка працювала з лютого місяця, напрацювала гарний закон, були до розробки всі представники коаліції долучені і цей закон не отримав підтримки політичної згори. 

Тетяна Трощинська: А чому? Яке ваше припущення?

Вадим Міський: Гадаю тому, що політики бояться відкритих списків. Справжні відкриті списки – це коли громадянин голосує не лише за партію, а може сказати: «я хочу, щоб середу сіх достойних людей, які є в цій партії у Раду потрапив саме Іваненко Іван Іванович». По суті, виборець має два голоси: він вписує два конкретні номери у виборчий бюлетень і ось це є відкриті списки. 

Тетяна Трощинська: Ще одна досить важлива тема дрібних чи дрібніших партій, яку слід зачепити. Ми так розуміємо, що цей закон дає можливість п’яти найбільшим партіям отримати всі місцеві ради.  

Вадим Міський: Напевно, будуть відмінності деякі залежно від регіону. Та ті, хто не пройде п’ятивідсотковий бар’єр не мають жодного шансу потрапити, а само висування у нас немає. Для місцевих виборів це не дуже добре. Я розумію, що, напевне, цією формою хотіли відсіяти деяких своїх конкурентів.  

Такої системи в Європі насправді немає. Те, що нам намагалися представити цю систему, як модель німецьку — це є, або велика помилка депутатів, які про це говорили, або це свідоме маніпулювання, тому що насправді ця система не є німецькою. У Німеччині людина приходить на дільницю і віддає два свої голоси за партію і за кандидата. А у нас людина має ставити лише одну галочку. І так як у Німеччині в кожній землі своя модель, тому не можна дану модель назвати німецькою.