Закон про місцеві вибори не дає можливості голосувати переселенцям

Експерт Вадим Міський каже, що ухвалений парламентом закон про місцеві вибори зводить нанівець можливість самовисування та не дає змоги голосувати переселенцям

Ведучi

Ірина Соломко,

Тетяна Трощинська

Гостi

Вадим Міський

Закон про місцеві вибори не дає можливості голосувати переселенцям
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-07-15_miskiy_vadym.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-07-15_miskiy_vadym.mp3
Закон про місцеві вибори не дає можливості голосувати переселенцям
0:00
/
0:00

Експерт пояснює, як відбуватимуться місцеві вибори за новим законом: в селах і селищах вибори це буде за звичною мажоритарною системою, але до райрад, міськрад та облрад за пропорційною системою. «На деяких округах будуть партії-переможці, які не отримають свого кандидата, оскільки сама партія не подолає 5% бар’єру», — каже Вадим Міський. Треба буде також і змінювати норму щодо вимушених переселенців, які позбавлені можливості проголосувати, бо перебувають поза місцем прописки, каже експерт.   

Ірина Соломко: Скажіть, будь ласка, ми будемо мати вибори до міських органів самоврядування за відкритими списками чи це все таки така «дурилка» для людей, які не розуміють, як має система працювати і це дає можливість політикам спекулювати на цій темі?

Вадим Міський: Не знаю, які експерти вам казали про відкриті списки, бо ті експерти з громадських організацій, які справді були долучені до розробки виборчого законодавства – це, в першу чергу, експерти реанімаційного пакету реформ громадської мережі «Опора», Комітет виборців, IFES, Internews Україна. Це ті люди, які безпосередньо займалися написанням тексту закону, який, до речі, не пройшов. І вони від початку казали, що законопроект запропонований Поповим-Денисенком, а по суті автор якого був Руслан Князевич, він не є законопроектом з відкритими списками. 

Цей законопроект був ухвалений місяць тому у першому читанні, його доопрацьовували і вже тоді він не був законопроектом з відкритими списками. Вже вчора його ухвалили у другому читанні, по суті залишилося підписати Президенту, що, очевидно, він і зробить і він стане законом. Чесно кажучи, це не є відкриті списки. Відкриті списки обіцяла нам коаліція, це є норма коаліційної угоди і вона туди потрапила не просто так. 

Була створена група при Гройсмані, про голові Верховної Ради, яка працювала з лютого місяця, напрацювала гарний закон, були до розробки всі представники коаліції долучені і цей закон не отримав підтримки політичної згори. 

Тетяна Трощинська: А чому? Яке ваше припущення?

Вадим Міський: Гадаю тому, що політики бояться відкритих списків. Справжні відкриті списки – це коли громадянин голосує не лише за партію, а може сказати: «я хочу, щоб середу сіх достойних людей, які є в цій партії у Раду потрапив саме Іваненко Іван Іванович». По суті, виборець має два голоси: він вписує два конкретні номери у виборчий бюлетень і ось це є відкриті списки. 

Тетяна Трощинська: Ще одна досить важлива тема дрібних чи дрібніших партій, яку слід зачепити. Ми так розуміємо, що цей закон дає можливість п’яти найбільшим партіям отримати всі місцеві ради.  

Вадим Міський: Напевно, будуть відмінності деякі залежно від регіону. Та ті, хто не пройде п’ятивідсотковий бар’єр не мають жодного шансу потрапити, а само висування у нас немає. Для місцевих виборів це не дуже добре. Я розумію, що, напевне, цією формою хотіли відсіяти деяких своїх конкурентів.  

Такої системи в Європі насправді немає. Те, що нам намагалися представити цю систему, як модель німецьку — це є, або велика помилка депутатів, які про це говорили, або це свідоме маніпулювання, тому що насправді ця система не є німецькою. У Німеччині людина приходить на дільницю і віддає два свої голоси за партію і за кандидата. А у нас людина має ставити лише одну галочку. І так як у Німеччині в кожній землі своя модель, тому не можна дану модель назвати німецькою.