Закон про мову: що він передбачає і чи можуть його визнати неконституційним? Аналіз доктора юридичних наук

• Критика цього закону полягала в тому, що він досить широко включається в будь-які сфери. З іншого боку, ми повинні усвідомлювати, що ми постколоніальна країна. Для постколоніальної країни такі питання як мова, розвиток культури були проблемними, стосуються проблеми ідентичності.
• Є індивідуальна ідентичність, є колективна — на рівні певних спільнот у певних регіонах, а є ідентичність, коли ці спільноти організовуються в націю. У такому контексті українська мова потребує певного додаткового захисту.
• У нас є рішення Конституційного суду 1999 року, де говориться, що українська мова — державна, що це елемент конституційного ладу. Це перше рішення Конституційного суду, де є розгорнута характеристика конституційного ладу й українська мова розглядається як елемент конституційного ладу. Якщо говорити в цьому контексті, далі суд розвиває свою думку про застосування української мови як державної у публічній сфері.
• Дуже важливими є положення закону, які стосуються освіти. Це перехідні положення, які встановлюють певний порядок, як буде здійснюватися викладання української мови, наприклад, у місцях компактного проживання національних меншин.
• Думаю, цей закон не робить проблем для представників корінних народів, тому що там містяться застереження стосовно забезпечення їхніх прав.
• Чи можуть цей закон визнати неконституційним? Думаю, цього не буде. По-перше, закон розглядався тривалий час, його розгляд неодноразово відкладався. Щодо процедури, то тут навряд чи можуть виникнути питання.

Слухайте розмову в доданому звуковому файлі.