Громадське радіо
Наталія Соколенко: Яка ваша оцінка тих подій, що вчора відбулися в Україні, зокрема у місті Дніпро? Що можете сказати про дії поліції і реформу, яка зараз відбувається у поліції?
Владислав Власюк: 9 травня дії поліції у Дніпрі були не достатньо професійними. Вони отримали відповідну оцінку і від вищого керівництва Національної поліції України, і від Міністерства внутрішніх справ.
Дмитро Тузов: Тут треба сказати, що керівники дніпровської поліції звільнені. Наказ про це підписав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Владислав Власюк: Я думаю, що сам наказ все-таки підписав глава Нацполіції, тому що згідно закону це його повноваження. Але рішення і справді могло бути міністра.
Дмитро Тузов: У Дніпрі були сутички, під час яких постраждали воїни АТО, після чого були госпіталізовані до лікарні із серйозними пошкодженнями.
Владислав Власюк: У цьому контексті, якщо говоримо про професійність чи непрофесійність дій поліції, то можна забути про статус ветеранів чи учасників АТО. Поліцейські підтримували публічний порядок і громадську безпеку. Вони виконували просту роль: стояли кордоном між групами людей із різними поглядами. Можливо, ці групи людей намагались висловити одна одній щось, а деякі були заряджені на більш різку поведінку з фізичним впливом – у такому випадку поліція мала припиняти ці дії. При всій повазі до ветеранів і учасників АТО, якщо ми говоримо лише про професійність поліції, то вона оцінюється виключно в межах, чи виконали вони завдання із підтримки публічного порядку. Вони його виконали.
Дмитро Тузов: Коли ми говорили про ветеранів АТО, то це була демонстрація того, наскільки силовими були дії поліції. Адже постраждали навіть люди, які пройшли війну. Це не маленькі діти, юнаки чи дівчата, а кремезні чоловіки, які зазнали серйозних пошкоджень. Йдеться про те, наскільки було силовим саме протистояння.
Владислав Власюк: Я не зовсім із цим погоджуюся, тому що це спеціальний підрозділ поліції – департамент превенції. Вони підготовлені саме для такого протистояння. Їхнє завдання у тому, щоб не докладати зайвих фізичних зусиль, не перевищувати і не наносити жодної шкоди. Є певні тактики, наприклад, коли будують «черепаху». У цьому їхня перевага. Як я розумію, поліцейські у Дніпрі «увійшли у смак», кинулися періщити палицями і застосовувати надмірну фізичну силу у ситуації, коли це вже було перевищення. Її застосували до учасників АТО. Якби зробили це з іншими громадянами, то це було б таке саме перевищення. Це було непрофесійно.
Дмитро Тузов: Стосовно поліцейських уже порушено кримінальні провадження. Ви говорите, що в усьому світі існують технології. Але у цей час ми бачимо, коли відбуваються якісь сутички у країнах Європейського Союзу, то, наприклад, застосовують, сльозогінний газ або кийки. Де межа між правомірним застосуванням сили і неправомірним?
Владислав Власюк: Межа дуже проста з теоретичної точки зору. Застосування сили поліцейськими повинна бути достатньою для припинення неправомірної поведінки, але не перевищувати межу цієї достатньої поведінки. Практично вона адаптується до тих, кому протистоїть поліція.
Наталія Соколенко: Ви говорили про те, що поліцейські «увійшли у смак» і перевищили повноваження. Чому вони це зробили? Чи це такі агресивні люди, чи їх «насичували» певними інформаційними матеріалами?
Владислав Власюк: Точні висновки зробить комісія, яка поїхала це досліджувати. Думаю, що тут різні чинники були. Могла бути мовчазна згода керівництва, але я сумніваюсь щодо «насичування» інформацією, бо це не було надто ідеологічне протистояння.
Дмитро Тузов: Тобто не може бути, що хтось не любить ветеранів АТО?
Владислав Власюк: Я не вірю, що поліцейські та нацгвардійці, які там були, можуть мати відверто негативне ставлення до учасників АТО чи ветеранів.
Є теорія, що спланованість неправомірних дій поліцейських пов’язана із нібито зв’язком поліцейського екс-керівництва із «тітушками». Я не можу стверджувати про наявність їхню чи відсутність. Але тут точно зрозуміло, що дії були непрофесійними.
У нас поки що зберігається надмірна дисципліна і тяжіння до наказу керівництва. І це можна вважати однією із причин того, що сталося
Якщо говорити про реформу, то нам ще не вдалось привити кожному рядовому поліцейському почуття власної гідності і того, що якщо він буде робити усе професійно, то керівник його не зможе заставити чинити щось неправильно. Мені здається, що у нас поки що зберігається надмірна дисципліна і тяжіння до наказу керівництва. І це можна вважати однією із причин того, що сталося.
Наталія Сололенко: З нами на зв’язку активістка і журналістка Зоя Красовська. Вона брала участь конкурсних комісіях щодо кандидатів на керівні посади поліції у Дніпрі та області. Наскільки враховувався голос громадськості у цих конкурсних комісіях?
Зоя Красовська: Рішення атестаційної комісії мало лише рекомендаційний характер. І вся робота комісії будувалася таким чином, що в ній приймали участь представники громадськості, але так само й співробітники Нацполіції.
Склад комісії та структура прийняття рішень будувалась таким чином, що перевага голосів завжди була на стороні представників поліції. У нас неодноразово були такі ситуації, коли представники громадськості одноголосно говорили, що потрібно звільнити певного представника, або поновити, а поліція аргументувала тим, що нікому працювати.
Дмитро Тужанський: Що вам відомо про те, чи існують психологічні тести під час відбору до силових структур, щоб апріорі відсіяти людей схильних до насильства?
Зоя Красовська: Мені про такі тести не відомо. Я можу говорити тільки про поліграф в атестаційних комісіях. Це тестування залежить великою мірою від того, хто проводить це дослідження.
Наталія Соколенко: Новому очільнику поліції Дніпровської області громадськість висунула вимоги: публічне розслідування всіх інцидентів, політична відповідальність керівника облдержадміністрації та мера Дніпра, арешт Олександра Вілкула, призначення керівників поліції через конкурс і повторна атестація. Владиславе, чи можливе виконання цих вимог?
Владислав Власюк: Як показує досвід конкурсу на посаду керівника Нацполіції, який навіть не передбачений законом, це можливо. Інше питання – чи буде на це політична воля.
Щодо інших вимог. Розслідування – це дуже правильно. Для самого розслідування важливо ідентифікувати усіх поліцейських, що вчиняли неправомірні дії.
Можливість практична набагато менша, ніж теоретична. Теоретично, вони б мали мати розпізнавальні знаки. Але закон дозволяє їх не розміщувати на однострої – йдеться про підрозділи, що займаються забезпеченням публічного порядку.
Зараз поліції нічого не заважає розміщувати розпізнавальні знаки. Разом з тим, є законопроект, який пройшов комітет у Верховній Раді. Цей законопроект вимагає, щоб більш детально і вимогливо прописати у законі про Нацполіцію вимоги до ідентифікуючих або розпізнавальних знаків на однострої поліцейських.
Там також є таке цікаве положення, як довічне прикріплення номера за певним поліцейським та їхній публічний реєстр. Якщо ви декларуєте публічність і готовність проводити службове розслідування щодо неправомірності дій поліцейських, то досить сильний політичний хід зараз – підтримка цього законопроекту.