Ірина Соломко: Ви звернулися з відкритим листом до наших високопосадовців. Чому?
Олександр Шаліт: 11 листопада Верховна рада України прийняла в першому читанні внесення змін до деяких законів, в тому числі — до закону про культуру. І саме ситуація, яка стосується культури мене турбує.
Після того, як цей закон прийняли на Українському радіо виступив міністр культури В’ячеслав Кириленко і розповів своє бачення запровадження контрактної форми роботи всіх працівників культури без винятку.
Враховуючи те, що я працював помічником народного депутата і був консультантом комітету, коли вас Кириленко очолював комітет Верховної ради з питань культури і духовності, то я заліз глибше до справ і подивився висновок науково-експертного управління Верховної ради і з великим здивуванням з’ясував, що закон повністю суперечить нормативній базі.
І це надихнуло мене для того, щоб звернутися до В’ячеслава Анатолійовича та народних депутатів, які презентували цей законопроект. І що ще мене шокувало, що у другому читанні цей закон має бути прийнятий за скороченою процедурою, тобто без обговорення.
Ірина Соломко: Коли ми говоримо про контрактну форму роботи, то про що йде мова?
Олександр Шаліт: Контракт — це особлива форма заключення трудового договору. В контракті мають бути передбачені якісь особливі умови оплати праці. В даному випадку нічого нового нам держава запропонувати не може. Крім, тарифної сітки і тих надбавок, які і сьогодні виплачуються педагогічним працівникам.
У цьому законі також зазначено, що керівник може перебувати на своїй посаді тільки два терміни по п’ять років. На мій погляд — це вікова дискримінація. Чому мене оцінюють за віком і кількістю годин перебування на посаді, а не по якості моєї роботи?
0