У студії Громадського радіо – директор Інституту глобальних трансформацій Олексій Семеній.
Ірина Славінська: Напевно, варто почати з тих звинувачень, які прозвучали з боку Венесуели. Уже є заява з боку МЗС Колумбії, в якій звинувачення президента Венесуели назвали абсурдними. Ідеться про тезу про те, що у замаху на Ніколаса Мадуро є слід Колумбії. Чому з боку Венесуели кивають на Колумбію?
Олексій Семеній: У них протягом довгого часу є певна конкуренція, періодично виникають певні напруження. Я б теж, ймовірно, назвав це звинувачення абсурдним. Якщо брати зовнішній слід, то, якщо він справді є, то він піде в іншому напрямку. Хоча виключати повністю участь якихось людей, які мають певний стосунок до Колумбії, на якомусь рівні не варто. Ймовірно, що це має більш внутрішній слід. У Венесуелі, ймовірно, відбудеться певна зміна: або конкретно Мадури, або, можливо, його режиму.
Ірина Славінська: Які найважливіші тренди потрібно знати, говорячи про цю країну?
Олексій Семеній: Це тренд, пов’язаний з ціною на нафту, зі зміною Уго Чавеса на Мадуро. Соціалістичний експеримент Чавеса виявився невдалим через прив’язку до ціни на нафту, яка впала. Венесуельські родовища мають таку специфіку, що більшість сортів так званими важкими. Потрібні певні інвестиції. Зараз питання в тому, що венесуельську квоту почали ділити інші країни.
Також зараз виникла проблема, якої останні років 30 – 40 у Венесуелі не було. Ставиться під питання, чи здатна Венесуела експортувати щось на зовнішні ринки.
Ірина Славінська: У Венесуелі опозиція вже висловила свої побоювання щодо того, що цей замах можуть використати для переслідування опонентів Мадуро. Наскільки ця теза релевантна відносно того, що загалом відбувається у Венесуелі.
Олексій Семеній: Я б повністю погодився з цим. З боку Мадуро відсотків на 80 – 90 це буде використано як інструмент звинуватити опозицію в так званій ролі 5-ї колони, грі на когось із-за кордону, отримати начебто легітимний інструмент у певних кроках щодо цієї опозиції.
Сергій Стуканов: Що становить собою опозиція у Венесуелі?
Олексій Семеній: Останні 50 – 60 років традицією Латинської Америки є те, що у них, якщо немає прямого управління з боку військових, змагаються лівий і правий табори. Правий – консерватори, які підтримуються силовиками. Лівий табір базується на питаннях соціально-економічного порядку денного і питанні підтримання ідеї більш-менш рівного розподілу загального блага. Якщо взяти нормальний цикл, то періодично вони міняються місцями, коли один табір занадто заносить.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.