На початку навчального року 2015/2016 року в Україні почало працювати 7 нових шкіл, 15 евакуйованих університетів почали роботу. «Переїхали не університети — їхнє майно залишилось у терористів. Переїхали люди — понад половина викладачів працюють на підконтрольних Україні територіях», — уточнює Максим Стріха та додає, що для підтримки евакуйованих університетів потрібна підтримка громадських ініціатив і зарубіжних партнерів.
Ірина Славінська: Почнемо нашу розмову не з освіти, а з тих подій, що сталися нещодавно. Очевидно, що ви стежили за ними. Як ви себе в них відчуваєте?
Максим Стріха: Події 31 серпня — це страшний дзвінок для нас усіх. Незрілими виявилася частина політичних еліт. Суперечка щодо змін у Конституцію, навколо яких розкрутили істерику, насправді не варта виїденого яйця.
З трибуни «свободівці» говорили страшні речі. Не всі люди повертаються з АТО здоровими, в державі ходить багато зброї, а «свободівці» закликали людей іти та штурмувати силовиків. Вважаю, що на багато років мають сісти ті, хто своїми розмовами довели до того, що відбулося.
Ірина Славінська: Як ви ставитеся до патріотичного виховання, яке зараз запроваджують у школах?
Максим Стріха: Думаю, що зараз це абсолютно нормально і доречно. Ми мусимо виховувати любов до армії та розуміння того, що вони нас захищають ціною свого життя. Ми дуже довго любили Росію. Зараз українець, в політичному сенсі, не може любити Росію й росіян. Адже вони — це ті, хто хочуть нас знищити.
Ми маємо розуміти, що у нас є лютий ворог, який хоче нас знищити і ми мусимо мобілізувати всі сили, щоб не допустити того, що було вчора. Цей ворог дуже підступний, спритний і з великою кількістю агентів впливу, без яких, я думаю, вчора не обійшлося.
Лариса Денисенко: А ви не вважаєте, що такі уроки малих дітей трохи дестабілізують. Не в плані виховування патріотизму, а в плані того, що дітей наближають до війни.
Максим Стріха: А як це приховати, коли помирають їхні батьки, їхні друзі? На жаль, смерть ступила в надто багато осель. Від так треба привчати людей, як до цього ставитися і як від цього уберігатися. Вони мають знати, що є місця, куди їм маленьким ще потикатися не треба, є іграшки, якими не можна гратися.
Лариса Денисенко: У радянські часи Київ ідентифікували, як одну з радянських наукових столиць. Чи можливо повернути цей статус і як це можна зробити?
Максим Стріха: Київ і є науковою столицею України. Щодо фізики, то тут він ділить цю роль з Харковом, адже там зосереджені великі сили. Для того, щоб науково підняти Київ потрібно змінити ставлення ЗМІ. У нас блискучі вчені, блискучі розробки, але, на жаль, наші ЗМІ цікавляться більше іншими речами.
0