Затримання українського журналіста Шаройка в Білорусі: що про це відомо?

Зранку 17 листопада стало відомо про те, що журналіста Українського радіо Павла Шаройка ще три тижні тому, 25 жовтня, затримали в Мінську.

 

Анастасія Багаліка: Що вдалося з’ясувати станом на вечір 17 листопада?

Сергій Томіленко: Ми стривожені цією новиною про арешт. Як виявляється, наш колега три тижні знаходиться в ув’язненні. На жаль, ми дізналися лише 17 листопада, ця інформація стала публічною і тут ми з посиланням на дружину нашого колеги Павла Шаройка говоримо про те, що його відвідав консул. Але хотів би уточнити, що все ж мова йде не оперативну реакцію саме тоді, коли дружина родина оприлюднила цю тривожну новину. Йдеться по те, що раніше в цей тритижневий період тиші консул відвідував і з’ясовував долю Павла Шаройка.

Водночас ми бачимо, що ця непублічна дипломатія не є ефективною. Більше того, ми, на жаль, маємо констатувати, що дружина була змушена приїхати до Києва в пошуках якихось варіантів впливу на ситуацію. Вона поінформувала і наше журналістське об’єднання Національну спілку журналістів України, вчора ми порекомендували і вона спілкувалась з керівництвом Національного радіо, вони є роботодавцем Павла Шаройка, який є штатним кореспондентом Національного радіо в Мінську. Вона поінформувала про ці обставини.

На жаль, до 17 листопада єдиний захист для Павла Шаройка — це був державний адвокат, який Білорусь надає за будь-яких арештів будь-кому, хто потрапляє там у якісь ізолятори.

Євген Павлюковський: Українському МЗС про ситуацію з Павлом вже було відомо?

Сергій Томіленко: Наскільки я можу розуміти за результатом складної розмови з дружиною Павла Шаройка, дійсно, наше посольство, відповідно, я так розумію, МЗС було відносно оперативно поінформоване про затримання Павла Шаройка. Ми не можемо розголошувати, але проводили вчора своє розслідування, що взагалі затримання Павла відбулося після того, як він полишив приміщення Посольства України в Мінську, в той же день було проведено обшук помешкання, де він живе.

Читайте також: Затримання Шаройка у Білорусі: спілка журналістів вимагає звільнити кореспондента «Українського радіо»

Йдеться про офіційний обшук помешкання, де він живе з дружиною та маленькою донькою. В результаті цього обшуку дружина дізналася про місцеперебування, про певний слідчий ізолятор, де знаходиться Павло. Відповідно — у родини комунікація з Павлом, наскільки Олена Шаройко повідомила, забезпечується через цього офіційного адвоката, який водночас не повідомляє якісь змістовні речі. На сьогодні, ніби, відомо, що він підозрюється чи в шпигунстві, чи в якомусь негласному зборі інформації. Але більше адвокат посилається на певні таємниці — не розголошує, просто повідомляє дружині якісь побутові речі.

Другий канал комунікації для дружини — пряме, але поштове листування. Через півтора тижні поштою вона отримала перший лист від чоловіка, вона відповідає йому

Анастасія Багаліка: Чому це якась таємниця, якщо Павлові мали офіційно повідомити підозру, обрати запобіжний захід і таке інше?

Сергій Томіленко: Зараз нам складно за цих обставин говорити, хто в цій ситуації винен в такій затримці. Я вважаю, період непублічної дипломатії, докладання кулуарних зусиль може вимірюватись в день-три, коли посольству і дипломатам треба вийти на МЗС, з’ясувати хоч якусь інформацію і при цьому тиснути на владу Білорусі з тим, що буде розголос. А ми говоримо про три тижні, за які незрозуміло які зусилля докладала українська дипломатія (вочевидь, мали докладати). Але нам невідомо про ці зусилля.

З іншого боку, дружина Павла Шаройка — проста жінка, домогосподарка, яка живе в своєму домашньому світі, виховує маленьку доньку. Вчора ми говорили і вона не знала прізвища Зураба Аласанії, Дмитра Хоркіна, вона не цікавилася, не знала керівників Суспільної телерадіокомпанії, Національного радіо — роботодавців її чоловіка. Вона зараз в шоці, не знає, як реагувати. Очевидно, у неї був розрахунок на те, що ситуація або швидко вирішиться, або дипломати, українське посольство спрацюють.

Анастасія Багаліка: Ви сказали, Павло був затриманий буквально після виходу з українського посольства. Чому він ходив в посольство? Підозрював, що за ним стежать?

Сергій Томіленко: Ні. Взагалі я знайомий з Павлом вже три роки, познайомились, коли ми робили прес-тур регіональних, столичних журналістів на офіційне запрошення посольства Республіки Білорусь. Це були такі відвідини країни з певним спілкуванням з офіційними особами, відвідини підприємств і тому подібне. Ми знайомились із Павлом, який був експертом стосовно того, що відбувається в Білорусі.

У Білорусі постійно нема акредитованих ЗМІ, об’єктивно через бідність українських ЗМІ ми говоримо про те, що в нас дуже мало закордонних корпунктів. Тому Павло нас супроводжував, давав певні настанови. Очевидно, він був одним із найбільших інформаційних експертів у Мінську, тому виконував таку роль. Наскільки мені говорили про це, він виконував певні функції прес-секретаря посольства України чи допомагав щодо поширення інформації. Думаю, це постійний контакт із посольством і тут нема нічого дивного.

Євген Павлюковський: Зураб Аласанія, Дмитро Хоркін наголошували в своїх дописах і коментарях на Фейсбуці, що Павло Шаройко займався висвітленням роботи контактної групи в Мінську, діяльності Лукашенка, російсько-білоруських навчань. Це могло привести до таких наслідків?

Сергій Томіленко: Я би на сьогодні 100% не пов’язував, що це якийсь прямий акт переслідування за висвітлення чутливих тем — треба дати певний час. Вчора був перший день публічності, коли ми почали тиснути на дипломатів — український, білоруських, піднімаємо міжнародну хвилю. Я би вичекав кілька днів до якихось публічних офіційних речей від білоруської влади.

Анастасія Багаліка: Чому цю ситуацію некоректно порівнювати з історією Павла Гриба?

Сергій Томіленко: Не зовсім коректно. Звичайно, і історія Павла Гриба тривожна — історія українського громадянина, який приїхав у Білорусь і в підсумку був виявлений в Росії у в’язниці. Але саме по Павлові Шаройку є ключова відмінність. Ми говоримо про те, що на сьогодні є підтвердження від дружини, певні ноти протесту МЗС, що це ситуація, коли саме білоруська влада несе пряму відповідальність за долю нашого журналіста. 

Ми говоримо, що КДБ Білорусі провело затримання і арешт, він знаходиться три місяці в Мінську, є всі ці сліди. На сьогодні напряму несе відповідальність білоруська влада. Якщо говоримо про Гриба, там білоруська влада на сьогодні дотримуються певної версії, що вони визнають факт перетинання кордону українським громадянином, але потім розводять руками: що, можливо, український громадянин добровільно вирішив перетнути доволі відкритий кордон між Білоруссю та РФ.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, зараз ми точно не можемо сказати, що саме Білорусь, а не Росія хотіла затримати Павла?

Сергій Томіленко: Для цього офіційна білоруська влада і повинна надати ці факти. На сьогодні відповідальність за затримання і арешт українського журналіста несе офіційна білоруська влада. Тоді ми говоримо: або вони пояснюють це співпрацею з російською ФСБ, з цим спільним простором і з виконанням, ділять відповідальність. Але для нас це все одно буде означати, що Білорусь — територія небезпеки. Або ж вони концентрують відповідальність винятково на собі. Або в цій ситуації звільняють журналіста і не будуть заплямовувати ту репутацію, яку вони розбудовували. Бо якщо все це зруйнувати, різниці між РФ і Білоруссю не буде.

Зараз «м’яч» на полі білоруської влади. Якщо вони хочуть мати певний імідж трохи нейтральнішої сторони, а не повного сателіта РФ, тоді Павло Шаройко буде звільнений. Якщо ж ситуація буде затягуватись, ми будемо дійсно говорити, що Білорусь є територією небезпеки для українців

Анастасія Багаліка: В цей період невизначеності тільки український консул може навідувати Павла?

Сергій Томіленко: Від родини є інформація, що дружині офіційно відмовили в зустрічі: вона просила і сказала, що їй надійшла письмова відмова. Генеральний продюсер Національного радіо Дмитро Хоркін долучає варіанти посилення юридичної підтримки. Ми говоримо, що в найближчий час має бути посилений юридичний захист, виконуючи ті правила, які є в Білорусі. І відповідно — ми хочемо бачити активні дії українських дипломатів.

Євген Павлюковський: Зважаючи, що справа вчора вийшла на публічний рівень, що має вчинити офіційний Київ, МЗС в такому випадку? Мають бути жорсткі ноти протесту до Білорусі?

Сергій Томіленко: Я прихильник того, що спочатку треба з’ясовувати факти. А вже коли ми розуміємо факти — визначатися із ставленням, оцінками та коментарями. На жаль, в нашому «перегрітому» суспільстві і журналістському середовищі досить часто оцінки, коментарі, образи йдуть раніше, ніж ми до кінця розуміємо фактаж. Тому зараз, я думаю, максимально загострена ця публічна ситуація, відповідно — в найближчий час все одно буде офіційна позиція Білорусі.

Але зараз розрахунок на міжнародний тиск — Європейська комісія, ЄС, Міжнародна федерація, ОБСЄ — мають бути інші міжнародні структури, які під впливом стурбованості українців впливатимуть на білоруську владу.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Також затримання українського журналіста прокоментував генпродюсер Українського радіо Дмитро Хоркін. Він зазначив, що три останні репортажі Павла Шаройка стосувалися засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, затримання Павла Гриба, а третя тема стосувалася військових навчань РФ на території Білорусі.

«Специфіка роботи з власкорами Українського радіо в т ому, що наші менеджери зі служби новин звертаються подієво, коли відбувається захід. в кінці жовтня намагалися вийти з ним на зв’язок, щоб він зробив репортаж про Тристоронню контактну групу і не вдалося вийти з ним на телефонний зв’язок», — розповів Хоркін.