«Збереження клімату починається з роздільного збору сміття», — екологи
29 листопада 2015 року кияни вийдуть на вулиці міста, аби разом із активними громадянами по всьому світу продемонструвати своє ставлення до проблеми зміни клімату
Марш відбудеться напередодні Кліматичної Конференції ООН у Парижі, на якій уряди 198 країн, включаючи Україну, спробують затвердити спільний план дій для порятунку планети. Гості кажуть, що вони вже здійснюють комплекс заходів, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату. Рекомендують утеплювати будинки, розвивати громадський транспорт і велосипедну інфраструктуру, реформувати сектор енергетики, запроваджувати роздільний збір та переробку сміття, виключати світло у приміщеннях, де його наразі не потрібно, зобов’язати підприємства привести викиди забруднюючих речовин до європейських норм.
На питання про неприйнятні, на думку урядовців, 35% СО2 як амбітні зобов’язання України, кажуть, що це цілком реально. Треба змінювати систему індустріального виробництва, тоді не настане великих змін клімату.
Часто люди не хочуть пристати на якісь ідеї, спрямовані на збереження екології і, як наслідок, клімату в цілому, тільки тому, що їх погано про це інформують. А якщо ініціатива ще й підкріплюється власним прикладом, то суспільство охоче її підхоплює. Гості кажуть, що дуже добре сприймає їхні ідеї студентське середовище. А тому запрошують всіх, хто поділяє ідею чистого та безпечного майбутнього, без кліматичних змін, об’єднати зусилля, щоб закликати уряд перейти до 100% чистої та відновлюваної енергетики.
Ольга Веснянка: Що таке еко-марш?
Марія Сторчило: Це така акція, яка пройде у всьому світі і Україні також. Але оскільки в Україні дуже специфічна ситуація, то у нас гасла з українським контекстом. Ця акція пройде на передодні конференції ООН з питань зміни клімату, яка відбудеться 30 листопада в Парижі. Туди приїдуть всі країни світу і вони планують підписати нову кліматичну угоду.
І, власне, напередодні цієї конференції відбудеться найбільший марш, на якому, так би мовити, всі жителі планети будуть закликати уряди своїх країн відмовлятися від викопного палива та переходити на 100% відновлювану енергетику.
Галина Бабій: Наскільки у цьому зацікавлені молоді українці?
Євгенія Кравченко: Всім відомо, що Україна споживає дуже багато енергії. Якби ми споживали б енергію так, як середній європеєць, то змогли б скоротити своє споживання на 40%. Ми закликаємо українців у себе в будинку, починаючи з себе, економити енергію.
Як ми можемо це робити? Утеплювати будинки, щоб економити наше тепло, вимикати світлою І починаючи з себе ми можемо закликати владу робити певні заходи для цього.
Галина Бабій: Це просто просвітницька акція? Як вона пов’язана з глобальною нарадою, тобто конференцією сторін конвенції зі зміни клімату у Парижі?
Марія Сторчило: Оскільки кожна країна подає свої зобов’язання до нової міжнародної кліматичної угоди. І зобов’язання, які подала Україна в секретаріат конвенції, є абсурдними, тому що вони не вимагають від країни щось робити, а навпаки передбачають те, що буде відбуватися ріст споживання енергії і ріст парникових газів в Україні.
Але ми вже маємо великі скорочення. І в України є великий потенціал до енергоефективності. І дослідники, які робили певні прорахунки і сценарії викидів, кажуть, що заходити з енергоефективності є економічно доцільними для України.