Змінюючи назви міст та вулиць, Україна має враховувати думку сусідів, — історик

Про українсько-польські стосунки і контраверсійних персонажів в топоніміці говоримо з істориком Олександром Зінченком.

Євген Павлюковський: Чи є, на вашу думку, історичні передумови для перейменування Московського проспекту на честь Степана Бандери?

Олександр Зінченко: Це перейменування є реакцію КМДА на російську агресію. Тобто історичною передумовою перейменування Московського проспекту на честь Степана Бандери є те, що Росія напала на Україну. В певному сенсі це символічний жест. Так, наприклад, під час Першої світової війни Петербург було перейменовано на Петроград.

Топоніміка на заході рідко пов’язана з іменами. У Лондоні я мешкав на Fox avenue, що в перекладі є «лисячою вулицею». Назви старих вулиць так чи інакше прив’язані до певних історичних подій. В центральній і східній Європі значно більше іменних вулиць. Я думаю, що це пов’язано з історичними травмами. Для націй, чий процес становлення відбувався через величезну кількість криз, було важливо символічно показати в міському просторі ті імена, на які вони намагаються орієнтуватися.

Такі вулиці можна побачити у Празі чи Варшаві. Пізніше тенденцію підхопила і радянська влада. Ми також не до кінця розібралися зі своїм минулим і в такий символічний спосіб намагаємося його для себе модерувати.

Часто люди при прийнятті таких рішень не задумуються про це. В одній з інформаційних агенцій мене запитали, чи вплине це перейменування на українсько-польські стосунки. Я мусив відповісти, що цей вплив буде негативним. Якщо українська нація перебуває у стані певного збурення, то в Польщі частина суспільства знаходиться у стані історичного спокою.

Для багатьох поляків ім’я Бандери — певний жупел. Серед тих, хто поважає Бандеру, багато тих, хто поважає його не через те, що він робив, а через те, чого він не робив. Так само поляки, які його ненавидять, часто ненавидять не реального історичного персонажа, а певний міф. Для багатьох поляків Степан Бандера — це людина, що несе відповідальність за масові вбивства людей на Волині й Галичині. Це при тому, що він під час тих подій знаходився в ізольованому нацистському таборі. Більш того, до творення УПА він не мав практичного жодного відношення.

КМДА прийняла рішення про перейменування Московського проспекту в той момент, коли в Польщі відбувається загострення національної свідомості. Таким чином в польські пресі говоритимуть про те, що в Києві відбуваються уславлення контраверсійних персонажів, що ненавиділи Польщу. З точки зору міжнародних відносин, це рішення може принести певні ускладнення.