Міськрада Брюсселю
Ірина Славінська: Як пройшло відкриття?
Софія Челяк: Ми вчора вперше взагалі за історію фестивалю почали проводити події у середу. Все вийшло, все прекрасно. Всі локації готові до відкриття. Ми задоволені.
Лариса Денисенко: Мене особисто дуже вразило, що у ваших запрошеннях було зазначено “не буде промов від офіційних осіб”, у той же час на відкритті була вистава Влада Троїцького “Вавилон”. Розкажи кілька слів, як пройшло відкриття.
Софія Челяк: Традиційно на відкритті Львівського міжнародного літературного фестивалю немає політичних промов. Мистецтво і література – це неполітичні явища. Офіційних представників ми, звичайно, запрошуємо, вони також є серед співорганізаторів, але літфест – абсолютно незалежна структура.
Зараз вже триває другий день. Ми поки що спокійні і люди спокійні.
Ірина Славінська: Під час нашої минулої розмови йшлося про те, що так званою центральною рамкою цьогорічної програми форуму стане ідея території свободи. Цьогорічне гасло фестивалю – Точка творення. Поясніть трохи про що йдеться.
Софія Челяк: Наш головний принцип – дати можливість сказати всім у тих проявах, які їм необхідні. Якщо не брати до уваги попередній конфлікт, то у Львові і Івано-Франківську тенденційно так склалося, що було заборонено робити певні перформанси через те, що органзаторам, наприклад, не подобалося, що хтось був оголений, чи використовував релігійну атрибутику. У нас такого немає. Ми даємо можливість говорити все.
Все, що є у межах Конституції. Ще на етапі прийому заявок ми вилучаємо із програми те, що порушує конституцію. На наступний рік ми вже готуємо величезний проект присвячений свободі і річниці революції 1968 року. Точка творення – це підводка до теми наступного року.
Ми хочемо зібрати думки людей, зібрати настрої. Провести 25 Форум видавців і сам літературний фестиваль максимально необхідно, щоб все було почуте і ми досягли порозуміння.
Лариса Денисенко: Раніше було популярно відштовхуватися від книжкових новинок, зараз я бачу, що літературні форуми почали відштовхуватися від тем. Коли ти помітила, що цю зміну?
Софія Челяк: Книжка – це, як говорив Джонатан Девідсон, це завершення процесу. Книжка – це результат. Він казав, що Велика Британія зараз відходить від концепції книжкових ярмарок, адже книгу можна купити в Інтернеті. Ми зараз намагаємося показати все, що є на сьогодні до книги. Залучити максимально книговидавниче середовище і всіх авторів. Також книги часто не надто швидко реагують на якісь моменти і не надто швидко передбачають якісь речі.
Моя робота разом із програмною радою вибрати, що буде найбільш актуальним через 10 місяців і що буде актуальним за рік-два.
Ірина Славінська: До якого знання про наше сьогодні апелює ця дата – 1988, що вона має сказати нам завтра?
Софія Челяк: Це 1968 був переломним роком. Перелом, насправді, не відбувся, але це були велике прагнення до розширення рамок свободи. Якщо брати історичну тяглість, то всі зміни відбуваються, коли всі люди хочуть розширити рамки своєї свободи. Я думаю, що це треба проговорити. Як бажання людей мати щось більше і якісніше стимулює їх організовувати резолюції.
Ірина Славінська: Хто дійові особи?
Софія Челяк: Мені близька у цьому контексті Чехія. Головні рушії революції 1968 року там – це, як правило, інтелігенція. Вони пізніше прийшли до влади. Приклад Вацлава Гавела для мене дуже надихаючий. Власне, ця свобода декларується людьми з інтелектуальних кіл.
Ірина Славінська: Досвід про який ти говориш, можна приміряти на український контекст?
Софія Челяк: Думаю, так, але це залежить від розуміння і толерантності. Зараз якийсь дивний період, коли люди перестали толерувати будь-що. Ми говоримо про приклад з Максаковою. Це людина, яка отримала політичний притулок в Україні і треба розуміти, що вона біженка.
Лариса Денисенко: Чи можуть книжки нас навчити бути більш добрими і терпимими?
Софія Челяк: Так, але залежно від того, які книжки читати. Коли мене питають, чи читала я програмний твір про війну на Сході, я називаю приклад “Крадійки книжок”. Ця книжка не про війну, але вона так зачіпає тебе, що ти починаєш замислюватися. Неосентименталізм дозволяє людині відчути все на власному досвіді і розчулитися. Можливо такі книги стануть зрушенням.
Лариса Денисенко: Які цього року кураторські програми на Львівському форумі?
Софія Челяк: Я би хотіла почати з майданчику “Стиль життя”, який відбуватиметься у дворику Банківського університету. Там фактично літератори братимуть участь у дискусіях на доволі резонансні теми, які корелюються із їхньою творчістю.
Ми очікуємо ажіотаж на цьому майданчику. Ми взагалі думали робити дискусії ще більш провокативними, ми мали робити версус-дискусії наприклад “релігійність проти атеїзму”. Наступний майданчик – це майданчик освіти. На ньому в суботу виступить міністр освіти Лілія Гриневич і ряд її заступників. Ми підніматимемо найважливіші теми стосовно реформи освіти.
Лариса Денисенко: Які основні локації?
Софія Челяк: Основна локація – нововідкритий колегіум УКУ імені Андрія Шептицького. Наступний майданчик також буде з представниками міністерств – це майданчик здоров’я, його вестиме Уляна Супрун 16 числа, а 15 числа лекції і ворк-шопи даватиме Олександр Лінчевський.
Наступний майданчик – це майданчик “Історії іншості”. Це спецпроект,який поєднує теми, що стосуються прав людини, правозахисту і літератури. Це починаючи від юридичних моментів до читання текстів політичних в’язнів.
Ще є майданчик, який діятиме 15 і 16 вересня – це майданчик “Свободи слова”. Ми зібрали найкращих журналістів, експертів і екперток галузі, щоб поговорити про свободу слова. Це будуть і дискусії на тему журналістської етику, записи інтерв’ю політичних в’язнів, підніматимемо питання суспільного мовлення.
Лариса Денисенко: Нагадаю, що 16 вересня – це День вшанування пам’яті Гії Гонгадзе. У цей день журналісти проводять акції.
Ірина Славінська: Що найважливіше треба пам’ятати про форум видавців у цьому році?
Софія Челяк: Ми сподіваємося, що ми за підсумками форуму зможемо зробити якісь матеріали – записи дискусії, фото чи відео матеріали. Ми хочемо зафіксувати все це, щоб побачити нашу точку творення.
Як раніше повідомляло Громадське радіо, 14 вересня з 15:00 до 16:30 на Форумі видавців (вул.Коперника, 15, Геокупол) у Львові пройде публічна дискусія: Суспільне мовлення: вантаж минулого VS амбітні цілі