Голова Харківської облради: Для мене демократія - це порядок

Розпитаємо голову Харківської облради Сергія Чернова.

Ірина Ромалійська: Розпочнімо з економічних показників. Я десь бачила, що Харківська область на останніх місцях за цими показниками.

Сергій Чернов: Ні, я не можу з цим погодитися, ми 7 грудня провели чергову сесію Харківської обласної ради, і розглянули 86 питань, серед яких затвердили програму і соціально-екомічного розвитку, і бюджет на наступний рік, і а також підбивали підсумки 2017-го року. Темпи ВВП у Харківському регіоні сьогодні на рівні 106,4%. Безумовно, хотілося б більше, бо втрати за останні роки дуже великі в економіці, але це перші кроки до стабільності.

Сьогодні треба звернути увагу всіх рівнів влади та громадськості на те, що необхідно займатися економікою, треба створювати умови для малого та середнього бізнесу, і тільки таким чином ми зможемо підвищити рівень життя і потім говорити про ефективну політику країни та регіону.

 Ірина Ромалійська: Яка галузь приносить найбільші податки наразі в області?

Сергій Чернов: Структура виробництва за останні 3-4 роки в Харківській області змінилася, і на першому місці сьогодні є енерговидобувна промисловість – це видобування газу і нафти, супутніх продуктів, генерування електроенергії, харчова та переробна промисловість. Колись лідером у структурі виробництва була промисловість, особливо, машинобудування, але за останні два роки, особливо підприємства, які орієнтовані на випуск оборонної промисловості, додали виробництва. Ми зберегли ряд конкурентоспроможних підприємств і розширилася їх географія реалізації продукції. Це і «Турбоатом», «Електроважмаш», і «Південкабель», і інші. Тому ми повинні визначити пріоритети, а я думаю, що для Харківської області їх може бути біля п’яти: газодобувна і переробна промисловість, сільське господарство і харчова промисловість, це IT-сектор, машинобудування. Також ми повинні займатися тією складовою, яка була раніше розвинута, і вона зараз є – це інтелект, який розвився в космічній промисловості. Все решта повинно доповнювати ці п’ять основних кластерів.

Експорт промисловості нашої області п’ять років тому на 70% був орієнтовний на Росію та країни СНД. За ці чотири роки структура експорту змінилася, на сьогодні 55% продуктів, які виробляються на промисловості і с/х підприємствах, йдуть в країни Європейського Союзу

Ірина Ромалійська: Яка компанія займається газовидобувною промисловістю?

Сергій Чернов: В Харківській області зараз розміщується «Шебелинкагазвидобування», яка сьогодні дає можливість видобувати 48,5% всього газу, який видобувається в Україні. Це управління «Укрбургазвидобування», яке знаходиться в місті Красноград, яке забезпечує буріння свердловин, розробку і пошук родовищ на території всієї України. Тому там великий потенціал.

Ірина Ромалійська: Це державні компанії?

Сергій Чернов: Безумовно, це державні структури, які за останній рік додали в газовидобуванні, і на сьогодні дуже реально виконати Державну стратегію 2020, і забезпечити Україну до 2020-го року власним газом, щоб ми не користувалися реверсом. Експерти та фахівці цієї сфери говорять, що до 2035-го року Україна, у разі використання найновіших технологій, може стати країною яка продає газ.

Ірина Ромалійська: Останні новини з цього сектору про те, що ці компанії скуповує Павло Фукс, російський бізнесмен, харків’янин за походженням. Чи в Харкові є підприємства в цій сфері, які йому належать?

Сергій Чернов: В мене немає такої інформації. І якщо це відбувається, то всі аукціони проходять на рівні державної компанії «Держгеологія», є відповідний порядок.

Михайло Кукін: Яке взагалі співвідношення в цій царині між приватним і державним?

Сергій Чернов: Дуже невелика питома вага приватних компаній. Є приватні компанії, які дійсно вкладають інвестиції і сьогодні працюють, тому їм потрібно створювати умови на рівні державних кампаній, бо це інвестиції і додаткові можливості. Але є компанії, які консервують території, на яких можна видобувати газ, то з такими компаніями фахівці в межах чинного законодавства мають регулювати відносини – відносити такі території на аукціон та віддавати їх тим, хто буде вкладати кошти в розвиток цієї галузі.

Статистичні дані в цьому році говорять про те, що збільшився експорт у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, в країни ЄС на 15%, і в Росію та країни СНД – на 7%.

Михайло Кукін: Майже в усіх стратегічних напрямах, про які ви говорили, Харківська область дуже плідно і тісно співпрацювала з Росією. Після подій 2014-го року і після урядових рішень стосовно стратегічної співпраці, співробітництво таке було заборонено. Як це вплинуло і як підприємства виходять з цього? Тому що я знаю, що на багатьох підприємствах скрута з цієї причини.

Сергій Чернов: Скрута в усіх регіонах, і Харківська область не буде виключенням. Дійсно, експорт промисловості нашої області п’ять років тому на 70% був орієнтовний на Росію та країни СНД. За ці чотири роки структура експорту змінилася, на сьогодні 55% продуктів, які виробляються на промисловості і с/х підприємствах, йдуть в країни Європейського Союзу.

Михайло Кукін: А решта 45% все одно йде в  країни СНД?

Сергій Чернов: Це країни СНД, також з’явилися нові ринки – країни Азії та Африки, Китай, Індія.

Михайло Кукін: Минулоріч на 26% зріс експорт української продукції в Росію, я не знаю, чи це харківська продукція.

Сергій Чернов: Статистичні дані в цьому році говорять про те, що збільшився експорт у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, в країни ЄС на 15%, і в Росію та країни СНД – на 7%. Це цифри Державного статистичного управління.

Ірина Ромалійська: Традиційна схема, яка існує на підприємствах, коли якісь підприємства-прокладки створюють в країні Євросоюзу, а поставляють товар в Росію. Такі у вас є?

Сергій Чернов: Ринкова економіка – це створення вільного ринку і створення умов. Далі менеджмент повинен скористатися цими можливостями. Тому ми повинні розглядати це питання не під кутом трагедії і проблеми, а під кутом того, що незважаючи на ті виклики, які Україна переживає, треба створювати всі умови. Всім представникам різних ланок влади, правоохоронних органів, різних організацій громадянського суспільства треба розуміти, що ключ до нормального життя країни, до її конкурентоспроможності та зайняття її місця на міжнародному ринку, буде залежати від можливостей нарощувати ВВП країни. У світі оцінюють рівень життя по трьох показниках: ВВП на душу населення, рівень освіти та тривалість життя.

Ірина Ромалійська: Чи правильно я вас розумію, що ви маєте на увазі, що якщо це вигідно економічно, то торгувати з країною, яка веде проти нас війну, це нормально?

Сергій Чернов: Я не сказав, що нормально торгувати з країною, яка веде з нами війну, я говорив про необхідність розширювати географію ринків. Сьогодні в нас з’являються партнери в наших промислових підприємств з країнами Азії та Африки.

Михайло Кукін: Мається на увазі, що продукції цих стратегічних підприємств, орієнтованих в минулому на військово-промисловий комплекс Росії, нікому не знадобляться з країн СНД, і тому їх перепродують через Китай, але все одно кінцевий споживач – Росія.  

Сергій Чернов: Раніше було це так, сьогодні на промислових підприємствах оборонної галузі впроваджуються стандарти НАТО, і ця продукція вже не потрібна для використання для країн СНД. І армія переорієнтовується, і якість продукції зовсім інша, і вимоги до неї інші.

Сьогодні на промислових підприємствах оборонної галузі впроваджуються стандарти НАТО, і ця продукція вже не потрібна для використання для країн СНД

Михайло Кукін: Наразі основні ставки в Харківській області на велику промисловість чи на середній бізнес? Я потихеньку таким чином хочу перейти до питання децентралізації і до того, як ви цим можете керувати?

Сергій Чернов: Я б паралель не проводив між децентралізацією і викликом, орієнтованим на підприємства. В бізнесі самі розберуться, як і чим потрібно займатися. Я ще раз наголошу – бізнесмену не треба багато, йому треба створити умови і не заважати.

Сьогодні переважно розвивається малий та середній бізнес, і хотілося б, щоб ми сформували середній клас, який в будь-якому суспільстві є класом стабільності. В нас його, на жаль, зараз немає.

Михайло Кукін: Що змінилося в регіоні зі сплатою податків після впровадження реформи децентралізації?

Сергій Чернов: Я перебуваю в рядах тих, хто вже останні шість років займаються як раз питаннями децентралізації. Було вже декілька спроб, і у 2014-му році була успішна спроба. І сьогодні ми можемо говорити про результати. Це одна з небагатьох реформ в країні, яка працює. І те, що в сьогодні в об’єднаних територіальних громадах з’явилося більше коштів, це факт. Те, що в цих громадах почали реалізовуватися інфраструктурні проекти – це правда, так само як і те, що посилюється відповідальність керівників цих громад за власну долю цих громад. Тепер треба посилювати свідомість і активність людей, які там проживають, а це нам дуже необхідно для формування нашого громадянського суспільства. Децентралізація – дійсно ефективна реформа, я під цим підписуюся, і на Харківщині вона йде планомірно, стабільно і за нею майбутнє.

Михайло Кукін: Конкретна громада і конкретна трагедія в Балаклії, яка постраждала від вибухів. Ті, хто постраждав, отримали якесь відшкодування з місцевого бюджету?

Сергій Чернов: Що стосується трагедії в Балаклії, хотів би нагадати, що там було або зруйновано, або пошкоджено біля 400 будівель. І сьогодні робота по відновленню об’єктів соціальної сфери і житла  завершена.

Михайло Кукін: Силами місцевого бюджету?

Сергій Чернов: Ні, на ці цілі пішло біля 200 мільйонів гривень, з яких 145 мільйонів гривень – це кошти державного бюджету, 5 мільйонів гривень – кошти Балаклійського районного бюджету, і біля 45 мільйонів гривень – кошти Харківського обласного бюджету. І там велика кількість коштів і практичної допомоги, безпосередньої участі волонтерів, громадських організацій, приватного бізнесу. Тобто цій трагедії приділяли увагу всі.

Ірина Ромалійська: Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що начебто відбирають стадіон «Металіст» в Сергія Курченка і повертають чи у власність області, чи у власність держави. Ви знаєте, куди?

Сергій Чернов: Я чув цей вислів генерального прокурора, але до сьогоднішнього дня я не бачив рішення суду, і не можу прокоментувати ці слова.

 Ірина Ромалійська: Яку б долю цього стадіону ви б хотіли бачити?

Сергій Чернов: Ми робимо все для того, щоб цей важливий майновий комплекс був ареною перемог і був у належному стані.

Ірина Ромалійська: Кому належить зараз команда «Металіст»?

Сергій Чернов: Я не знаю.

Ірина Ромалійська: Курченку, так і залишилося?

Сергій Чернов: Безумовно, напевно, я не готовий сказати.

Ірина Ромалійська: Юрій Луценко оприлюднював запис розмови Курченка та Саакашвілі. Але досі є сумніви, що на плівці голос саме Сергія Курченка. Ви чули ці розмови? Чи це Курченко?

Сергій Чернов: Ви хочете, щоб я виступив експертом звукозапису?

Ірина Ромалійська: Ви – одна з небагатьох людей в цій країні, як з ним розмовляла.

Сергій Чернов: Я з ним розмовляв два чи три рази у своєму житті на стадіоні «Металіст», будучи як вболівальник, а він як президент футбольного клубу. Тому сказати, чи це його голос, послухавши по телебаченню і радіо, було б безвідповідально з мого боку. Я ж не відношуся до тієї когорти людей, яка говорить на біле чорне. Для цього можна провести відповідну експертизу.

Децентралізація – дійсно ефективна реформа, я під цим підписуюся, і на Харківщині вона йде планомірно, стабільно і за нею майбутнє

Ірина Ромалійська: На суді про держзраді Віктора Януковича оголосили так звані «плівки Глазьєва» – це радник президента РФ Путіна. Йдеться про лютий-березень 2014-го року. Зокрема, на цих плівках Глазьєв телефонує керівництву областей, він говорив з головою Луганської обласної ради Голенко, з людьми, близькими до голови Одеської обласної ради. І розповідає, що потрібно робити: збиратися, не підкорюватися новій владі і кликати Росію на допомогу. Вам телефонував Глазьєв?

Сергій Чернов: Ні, я з Глазьєвим не знайомий, мені ніхто не телефонував, і ті люди, які мене знають, розуміють, що розмовляти зі мною на такі теми не має сенсу. Я в будь-які часи приймав і приймаю, і буду приймати рішення в правовому полі, незалежно від ситуації. Бо саме такі рішення будуть вірні і тоді, коли ти приймаєш, і особливо тоді, коли прийде час. Харківська обласна рада не приймала незаконних рішень, і опиралася на підтримку мешканців харківської області. Такий зв’язок з людьми дав можливість зберегти мир і стабільність на Харківщині.

Ірина Ромалійська: Щодо законності. Глазьєв тоді казав, мовляв, ви не турбуйтеся, це все законно, бо документи, які мають приймати обласні ради, розроблені Портновим на основі рішень Харківського з’їзду.

Сергій Чернов: З’їздів може бути багато. Що таке з’їзд? Зібралися люди, про щось поговорили, хтось виступив, прийняли якусь резолюцію, але це ж не документ, який може змінити ситуацію.  

Ірина Ромалійська: Це – документ, на який може посилатися людина, і казати, що можна закликати війська.

Сергій Чернов: Посилатися можна на все, що завгодно. Той документ ніякої сили не має, якщо він взагалі існує в природі, я його не бачив. Треба посилатися на чинну Конституцію та законодавство.

Михайло Кукін: Але на самому з’їзді ви були?

 Сергій Чернов: Так, був, там було близько 10 тисяч людей.

Михайло Кукін: А там була справді якась резолюція?

Сергій Чернов: Я не бачив, і я не брав участь в її підготовці, та не виступав на цьому з’їзді.

Михайло Кукін: Які зараз настої в регіоні на четвертому році війни з Росією?

Сергій Чернов: Є різні настрої, так, як і в кожному регіоні. Так є не тільки в Україні, але й в кожній державі. Найголовніше – все буде залежати від того, як ми будемо розбудовувати Україну, а в даному випадку – Харківський регіон. Ми толерантні з усіма людьми, ведемо з ним діалог, а найголовнше, влада робить все, щоб у людей з кожним днем збільшувалися можливості працевлаштування, щоб ріс рівень заробітної плати, щоб зростала економіка тощо. І коли в людей підвищується добробут – це і є головна ідеологія, за якою підуть люди.

Ви бачите, що Харківська область сьогодні стабільна, розвивається і місто Харків, і область, і сьогодні реалізується дуже багато малих і великих інфраструктурних проектів, і люди це бачать. Саме головне сьогодні, щоб запрацювали якомога швидше підприємства, збільшилася кількість робочих місць та підвищилися соціальні стандарти. Тоді все буде добре.

Безумовно, сьогодні Харківська область вже не те, яка була 5 років тому, люди змогли побувати за кордоном, побачити рівень життя.

Безумовно, сьогодні Харківська область вже не те, яка була 5 років тому, люди змогли побувати за кордоном, побачити рівень життя

Михайло Кукін: Мається на увазі – за західним кордоном?

Сергій Чернов: Так. І якщо ми говоримо, що всі розуміють, що це таке, то це невірно. Насправді людей, які побували сьогодні за кордоном України, дуже мало, не більше 10-15%. А якщо людина побачить, що можна їздити по комфортних дорогах, що можна бути ввічливим один до одного, що можна мати високий рівень медичних та освітніх послуг, то вона захоче будувати в себе в країні саме таке життя. І молоде покоління орієнтоване на побудову саме такого рівня життя.

Ірина Ромалійська: В наступному році буде 10 років, як ви очолюєте Харківську обласну раду, ви керували нею при трьох президентах. Як вам це вдається?

 Сергій Чернов: В мене дуже проста формула: я не займаюся державною політикою, я займаюся регіональною політикою. І разом з депутатами визначаю пріоритети. А пріоритети – це прийняття рішень, які були б направлені на розвиток регіону.

Ірина Ромалійська: Напевно, секрет у вашій дипломатичності – багато, що наговорили, здорово, але не зрозуміло. Я питаю: « Як вдається?», а ви кажете: «Я не займаюся державною політикою, я займаюся регіональною політикою». Що це таке? Щось розумне сказав, а що – незрозуміло.

Сергій Чернов: Щоб потрапити в обласну раду, треба спочатку перемогти в мажоритарному окрузі, щоб тобі довірили люди  як депутату, а потім ти ще раз повинен отримати цю довіру серед обраних депутатів у складі представницькому органі. Я тричі підтримувався у мажоритарному окрузі, ставав депутатом обласної ради, і тричі мав честь обиратися головою обласної ради. Це не для красного слівця, але я дуже вимогливий до себе і до оточуючих людей, попри те, що я дуже толерантна людина та м’яка. Але для мене демократія – це, в першу чергу, порядок. Це мій внутрішній стан, і я цими переконаннями живу кожного дня.