Фото: Громадське радіо
Гості ефіру — режисер-постановник в Сумському театрі для дітей та юнацтва Анна Кобець, артистка вищої категорії Сумського обласного театру для дітей та юнацтва Алевтина Радіонова та керівник літературної частини Тетяна Свелеба.
Григорій Пирлік: Скільки театрів у Сумах? Чи є серед них недержавні?
Тетяна Свелеба: Так, на сьогоднішній день у місті діють два державні театри. Це обласний Театр ім. М.С.Щепкіна, Театр юного глядача. Ще існує один недержавний театр — Театр Нянькіних.
Григорій Пирлік: Ми з вами спілкуємося за кілька днів після того, як у вашому театрі відбулася прем’єра. Розкажіть про неї. Наскільки багато було глядачів?
Тетяна Свелеба: Нещодавно у нас відбулися дві дитячі прем’єри. Перша — «Містичні пригоди на болоті» у постановці заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Мартюшова. Це музична казка, адресована наймолодшим поціновувачам театрального мистецтва. Нещодавно у нас відбулась прем’єра «Заєць-чарівник». Постановку здійснив народний артист України Володимир Хорунжий. Алевтина Радіонова — виконавець головної ролі — зайчика.
Григорій Пирлік: Я дивився телесюжети. Діти виходили в захваті. Як вдається досягати цього?
Тетяна Свелеба: Я думаю, що це чудове поєднання, вийшов тандем: міцна постановча група і любов до дітей.
Алевтина Радіонова: Я думаю, що діти були в захваті, тому що ми працюємо для них, ми все робимо для них. В будь-якій дитячій виставі нашого театру є якийсь посил. Ми це робимо, щоб у дитини формувалася особистість. Усі наші вистави зрощують в дитині поняття добра, щастя, співчуття. Я думаю, що це головне в нашій роботі.
Валентина Троян: Чи плануєте ви вистави про те, що відбувається на сході України? Наскільки це доречно для вашої аудиторії?
Тетяна Свелеба: У нас в репертуарі є класична вистава, написана давно. Я маю на увазі виставу «Мати» Карела Чапика. Там теж мати відправляє дітей на війну. Мені здається, що це перегукується з тими подіями, які зараз відбуваються на Сході. Можливо, це дещо проникливіше, тонкіше. Кожна людина, яка дивиться цю виставу, виходить з переосмисленням.
У нас багато вистав, які торкаються життєвих проблем. Нещодавно ми здійснили постановку «Собаки» за повістю Костянтина Сергієнка. Це історія про бездомних псів. Підлітки самі купують квитки на виставу, приводять своїх друзів.
Із задоволенням підлітки ходять і на класичні комедії. Вчора у нас була вистава «Коханий нелюб». Був вщент переповнений зал. Було досить багато молодих людей.
Валентина Троян: Чи є теми, які в вашому театрі під забороною?
Тетяна Свелеба: Я вважаю, що немає. Але театр повинен «підтягувати» глядача, виховувати, нести культуру. Можливо, зараз модні якісь нецензурні слова, але ми намагаємося привчити глядача до цензурних лайливих слів. П’єса «Коханий нелюб» занесена в Книгу рекордів України як п’єса, в якій міститься найбільша кількість літературних лайливих слів.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.