Громадське радіо
Ці та ніші питання ми поставимо заступникам мера Кривого Рогу Андрію Полтавцю та Олександру Катриченко.
Анастасія Багаліка: Як у вас минає в місті опалювальний сезон?
Тетяна Курманова: Адже ми постійно чуємо, що у Кривому Розі є проблеми з початком опалювального сезону. Як зараз складається ситуація?
Олександр Катриченко: На сьогодні опалювальний сезон у місті Кривий Ріг проходить стабільно без будь-яких особливих технічних зауважень. Я думаю, це тому, що місто своєчасно готується до опалювального сезону, і вже в січні цього року на засіданні виконкому міської ради було прийнято відповідне рішення, в якому зазначені конкретні заходи, що потрібно зробити для того, щоб і наступний опалювальний сезон технічно розпочався вчасно і без будь-яких зривів.
Насправді, дійсно, проблема була, і мешканці міста, насамперед, ті, які користуються послугами теплопостачання з боку державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», відчули певну затримку в початку опалювального сезону. Нам її вдалося врегулювати протягом двох-трьох тижнів. Це було достатньо важко, однак опалювальний сезон розпочався, і він на сьогодні проходить стабільно. І я не бачу на сьогодні будь-яких питань, пов’язаних зі зривом або передчасним завершенням опалювального сезону у місті Кривий Ріг.
Тетяна Курманова: «Криворіжтепломережа» закуповує теплоенергію у «Криворізької теплоцентралі», так?
Олександр Катриченко: Ні. Окремо кожен виробник теплової енергії – і КП «Криворіжтепломережа», і державне підприємство «Криворізька теплоцентраль», і приватне підприємство «Дніпровське управління регіонального будівництва» окремо кожен своєму споживачеві продає теплову енергію або продає послугу з теплопостачання. І кожен окремо індивідуально збирає кошти на свої розрахункові рахунки як оплату за дані послуги.
Анастасія Багаліка: Скільки у вас в місті людей на субсидіях?
Олександр Катриченко: Близько 100 тисяч домогосподарств з 640 тисяч населення. Це приблизно 220 тисяч споживачів.
Анастасія Багаліка: Навіть не половина?
Олександр Катриченко: Дивлячись про які субсидії говоримо. Хтось проживає у багатоквартирних будинках і субсидія надається на оплату послуг теплопостачання, дехто проживає у приватному секторі і отримує субсидії на водопостачання і вивезення побутових відходів.
Тетяна Курманова: Багато місцевих та центральних ЗМІ писали про те, що є проблеми з банкрутством компанії «Криворізька теплоцентраль». Що ви можете про це сказати?
Олександр Катриченко: Я на сьогодні взагалі дуже важко бачу перспективи із залученням будь-якого інвестора в сферу теплопостачання не тільки на територію міста Кривий Ріг, а й взагалі у масштабах держави. Адже сфера теплопостачання, в першу чергу, тарифоутворення сьогодні є достатньо зарегульованою. І цей фактор має достатньо високий рівень заполітизовансті. Чому? Тому що керівників Національної комісії, як органу регулювання тарифів у сфері теплопостачання, назначають певні керівники, президент України тощо. Комісія до кінця грудня минулого року була неповноважною, тарифи не приймалися.
Я наведу один з прикладів для того, щоб було зрозуміло, про що йдеться. Вартість газу для виробництва тепла для бюджетної установи та суб’єктів господарювання збільшилася в квітні минулого року на 60%. Тобто відповідно, складова тарифу для бізнесу та бюджетних установ мала бути скорегована як раз на ці 60% збільшення вартості газу. Корегування тарифу на тепло, на жаль, відбулося лише з 1 січня 2018-го року. Таким чином жовтень, листопад та грудень усі підприємства теплопостачання реалізовували тепло по занижених цінах, відшкодовуючи НАК «Нафтогаз» України ринкову вартість газу. Таким чином по Кривому Рогу тільки за ці три місяці ми отримали чистого збитку близько 50 мільйонів гривень.
Тетяна Курманова: Тоді варто нагадати історію з підприємством-системою «Нова-Ком», через яку теж накопичувалися борги. Ця фірма була заснована дружиною попереднього мера Кривого Рогу Юрія Любоненка, який був депутатом Партії Регіонів. І ця фірма накопичила борги. За даними прокуратури, йдеться про 55 мільйонів.
Олександр Катриченко: На жаль, деякі активні громадяни, так звані «свідомі», коментують чутки або те, що десь публікується. Ніхто не здійснював розрахунок і ніхто не бачив, яким чином розрахована ця сума. По-друге, я хочу сказати як користувач теплової енергії, що я особисто почав після цих публічних заяв сплачувати більше. Більше я почав сплачувати за рахунок банківських зборів, які сьогодні нараховуються окремо. Наприклад, за теплопостачання я сплачую більше. Ці всі кошти набагато нижчим відсотком були включені в тариф, і людина, коли сплачувала, цих коштів не відчувала. На сьогодні кожна людина сплачує банкам, через які відбувається розрахунок за спожите тепло, у 2-2,5 раза більше.
Тетяна Курманова: Добре, у компанії «Криворіжтепломережа» наразі який борг?
Олександр Катриченко: Перед ким?
Тетяна Курманова: Перед постачальником «Криворізька теплоцентраль»?
Олександр Катриченко: Якщо вас цікавлять взаємовідносини державного підприємства та комунального, то у свій час у 2008-му році було прийнято рішення на рівні Фонду держмайна про те, що всі основні засоби, які знаходяться на балансі державного підприємства, передаються у комунальну власність міста для того, щоб зробити єдиним продавцем тепла комунальне підприємство. Це рішення було прийнято помилково, тому що і на той момент діяло так зване «расщепление». І внаслідок цих дій, коли Національною комісією було встановлено відповідний відсоток відрахування за газ, за електроенергію та за інші питання, «Теплоцентраль», на жаль, через таку законодавчу ініціативу отримувала лише близько 40% оплати за те тепло, яке віддавало КП «Тепломережа». Тому що «Тепломережа» своїми коштами не користувалася, і не розраховувалася.
І тільки після того, як внаслідок таких дій державне підприємство «Теплоцентраль» не могло ні технічно, ні фізично почати опалювальний сезон, ми у 2012-му році виявили таку ініціативу та віддали, повернули назад те, що у 2008-му році було передано місту. На сьогодні рівень розрахунків споживачів перед державним підприємствам «Теплоцентарль» за спожиті послуги складає 89%. Таким чином економічний стан підприємства покращився з точки зору відповідних розрахунків та оплати за ті ж самі енергоносії.
Анастасія Багаліка: То борг є чи його немає?
Олександр Катриченко: Звичайно, є.
Анастасія Багаліка: Який?
Олександр Катриченко: Борг на сьогодні складає біля 2,5 мільярдів гривень. Борг КП «Тепломережа» за газ складає близько 1,5 мільярда гривень, включаючи штрафи і пені.
Тетяна Курманова: Чи будуть ці підприємства приватизовані?
Олександр Катриченко: Немає на сьогодні відповіді. КП «Тепломережа» приватизоване не буде, тому що це є комунальне підприємство, і міська рада будь-яких рішень стосовно розгляду питання можливої приватизації не приймала і приймати не буде. Позиція ж стосовно державного підприємства «Теплоцентраль» незрозуміла, тому що протягом останніх 18-ти років виконком міської ради неодноразово звертався до всіх можливих інстанцій стосовно передачі цього державного підприємства у комунальну власність. На жаль, відповіді були всі формальні. Якщо б це державне підприємство було передано у комунальну власність міста, ми б такої проблеми не мали.
Тетяна Туринко з криворізької філії Суспільної телекомпанії України: Вчора мешканці Кривого Рогу почали викладати в інтернеті свої платіжки за січень, і, як не дивно, суми, які нараховані «Криворіжтепломережею» набагато більші, ніж ті суми, які нараховані державним підприємством «Криворіжська теплоцентраль».
Олександр Катриченко: Я хочу сказати, що на сьогодні економічно обґрунтований тариф на тепло для державного підприємства Національною комісією регулювання комунальних послуг і досі не встановлений. З травня минулого року держане підприємство подає документи до НКРЕ КП щодо встановлення обґрунтованих економічних тарифів. Я хочу сказати, що вони будуть лише на 1-2 гривні відрізнятися від тих, які на сьогодні є. Але в НКРЕ КП і досі не встановлений тариф. Тому на сьогодні внаслідок тих факторів, як то збільшення ціни на газ у минулому році на 60% для бюджетних установ та об’єктів бізнесу, як то неодноразове корегування вартості електроенергії для цих підприємств, сьогодні це підприємство продовжує активно заробляти борги за газ та електроенергію, працюючи при економічно необґрунтованих тарифах фактично в мінус.
Анастасія Багаліка: Країна переймається питаннями тепломодернізації. Ми бачимо, що в місті величезний житловий фонд, який є старим, і якось потрібно думати про те, щоб якось модернізувати всі ці старі будинки. Це колосальні суми, як я розумію. Чи є якісь зрушення в цьому напрямку? Чи працює в місті програма «Теплі кредити», і чи є у вас якась статистика, як самі містяни намагаються модернізувати своє помешкання?
Андрій Полтавець: Ми підрахували, що близько 80-ти мільйонів гривень було витрачено з бюджету міста в минулому році на енергоефективні заходи. Це значна цифра.
Щодо підтримки житлового фонду, то близько 35 мільйонів загальної суми було витрачено саме на енергоефективні заходи та покращення житлового фонду.
Щодо програми «Теплих кредитів», то у Кривому Розі вона активно діє. Ми прийняли цю програму у 2017-му році, і всі ті заявки, які надавали мешканці міста на енергоефективні заходи в рамках цієї програми, були реалізовані на 100%. У 2017-му році близько 4 мільйонів гривень було впроваджено за цією програмою, а внесок міста – близько 700 тисяч гривень.
Тетяна Курманова: Що в місті з водою, чи правда, що її не буде, як повідомляли місцеві ЗМІ?
Олександр Катриченко: Це знову ж таки, певна провокація з боку окремих осіб, тому що вода в мсті є і вода в місті буде. І вона буде тільки при одній умові, якщо споживачі, які споживають воду, не будуть своєчасно за неї сплачувати. Зараз найбільша загроза припинення постачання води йде більше з боку енергетиків, а не від деяких працівників, як це говориться.
Насправді, є дуже цікава ситуація, і це те, про що сьогодні мало хто говорить. Наразі КП «Кривбасводоканал» не виробляє питну воду. Воно купує у державного підприємства «Кривбаспромводопостачання». Якщо говорити про обсяг води, яке виробляє «Кривбаспромводопостачання», то водоканал купує 80% цієї виробленої води для продажу побутовим споживачам, побутовим підприємствам та бізнесу. І завжди стояли гостре питання своєчасних розрахунків за покупну воду у державного підприємства. У світі зростання тарифів багато хто починає економити, тому споживання води зменшилося за останні 2-3 роки на 30%. Звісно, що відповідний штат, відповідна структура «Кривбаспромводопостачання» продовжує існувати на тих же самих обсягах та потужностях. І коли водоканал економить воду і подає все менше і менше води через те, що люди її менше купляють, відповідно, потрібно менше і купувати її у державного підприємства. А бажання продати через прилад обліку більше, ніж це потрібно споживачам міста Кривого Рогу, у державного підприємства було постійно. І, на жаль, ми бачили у деяких випадках на межі розподілу, де стоять прилади обліку, обсяг води продавлювався такий, що через прилади обліку проходив, а мережі не витримували, лопалися і ця воді витікала, не доходячи до споживача. Чи ми будемо мати в цьому випадку економію?
Сьогодні не йдеться про приватизацію державного підприємства «Кривбаспромводопостачання», сьогодні йдеться про передачу частин потужностей «Кривбаспромводопостачання» для того, щоб водоканал мав можливості на цих потужностях виробляти рівно стільки води і впроваджувати енергоефективні заходи, скільки споживається.
Анастасія Багаліка: Скільки у місті містоутворюючих підприємств і які це підприємства?
Андрій Полтавець: В нас близько 80-ти промислових підприємств, які можна вважати містоутворюючими. Є великі підприємства, їх близько десяти, і вони роблять важливий вклад у дохідну частину міста та розвиток.
Анастасія Багаліка: Чи йдуть до вас інвестиції у будівництво нових підприємств?
Андрій Полтавець: Звичайно, питання залучення інвестицій, питання кластерного аналізу діяльності підприємств дуже актуальне для нашого міста. Важливо розуміти, що 38% загального промислового продукту Дніпропетровської області – це саме підприємства міста Кривого Рогу.
Саме місто і органи місцевого самоврядування сьогодні створюють всі умови для залучення інвестицій щодо вкладення в промислові підприємства на їхню модернізацію, і за 2017-ий рік близько 8 млрд гривень було вкладено на модернізацію промислових підприємств. А вклад у будівництво промисловості – це 45% від всього будівництва у Дніпропетровській області.
Анастасія Багаліка: Будівництво чого саме?
Андрій Полтавець: Починаючи від промислових об’єктів і завершуючи якимось приватним будівництвом, тобто це загальна цифра.
Якщо говорити про нові ідеї, то у Кривому Розі проведено кластерний аналіз потенційних сфер, які можуть розвиватися, і для яких є певні перспективи. За результатами цього аналізу, найбільша галузь, яка має перспективи для розвитку, це, звичайно, металургійна галузь. Але водночас, це галузь будівництва та галузь IT.
Одним з прикладів є будівництво ливарного заводу, тобто розвиток йде і наше місто розвивається.
Тетяна Курманова: У вашому місті була проблема з доступом громадян до засідань міської ради, з онлайн-трансляціями. Чи ситуація наразі виправилася? Чи є можливість у активістів та громадян приходити на сесії до міської ради?
Андрій Полтавець: Звичайно, є. Зараз ведеться онлайн-трансляція сесій міської ради, жодних проблем з цим немає. Зараз дуже велика робота проводиться щодо публічності, прозорості та доступності міської влади. Я хочу навести декілька прикладів. Наприклад, великий проект, який реалізовано у Кривому Розі, відповідними експертами визнано одним з кращих в Україні. Це сайт, на якому можна побачити всі доходи і видатки міського бюджету, починаючи із доходів по кожному напряму і закінчуючи видатками по кожному розпоряднику коштів. В тому числі, з посиланнями на єдиний державний сайт, на якому можна побачити платіжку. Наприклад, купив районний відділ освіти олівці або парти – можна побачити платіжку, за які кошти куплено, хто виграв тендер тощо.
Тетяна Курманова: Ця інформація скрізь є у відкритих джерелах.
Андрій Полтавець: Так, вона є у відкритих джерелах, але в тому вигляді, в якому вимагає законодавець, дуже складно людині її віднайти. А в нашому місті цей сайт зроблено таким чином, щоб можна було швидко і просто знайти все те, що тебе цікавить.
Наступним прикладом може бути те, що ми буквально вчора провели презентацію так званого моніторингу стратегії розвитку міста. Наше місто в позаминулому році прийняло стратегію розвитку до 2025-го року, по якій ми сьогодні живемо. І місто Кривий Ріг – перше в Україні, яке створило дуже зручний ресурс для того, щоб кожен мешканець Кривого Рогу та України міг передивитися, на якому етапі сьогодні знаходиться виконання всіх проектів нашого міста та надати своє запитання виконавцеві.
Крім того, є ряд ресурсів – це і екологічний моніторинг, це і проект «Громадський бюджет», тобто багато проектів, які сьогодні націлені саме на прозорість міської влади.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.