Малий бізнес не розвивається, а намагається себе зберегти — підприємець з Луганщини
Як на малий бізнес в Луганській області впливають реформи та війна і яких кроків від держави очікують підприємці?
Малий бізнес в Луганській області намагається вижити, про розвиток важко говорити. Про це “Громадському радіо” розповів Олексій Малеванець , підприємець, замісник голови Громадської ради при Луганській обласній державній адміністрації. Також він зазначив, що ситуація загострилася після підняття мінімальної заробітної плати.
“Сегодня бизнес в Луганской области не развивается, а выживает. Даже малый бизнес, который имеет отношения к промышленным и градообразующим предприятиям, которые сегодня стоят и влияют на платежеспособность населения, которые есть клиентами того же малого бизнеса. Я бы не сказал, что бизнес развивается. Он просто пытается сохранить себя. Такие города, как Северодонецк, показывают позитивную динамику по развитию малого бизнеса. Предприятия перерегистрируются с неподконтрольной Украине территории и соответственно платят налоги уже в эти города».
Натомість Володимир Каплунов голова Асоціації промисловців та підприємців Рубіжного розповів, що малий бізнес починає йти у підпільну діяльність, а підприємці більше не хочуть вкладати гроші у розвиток, бо не впевнені у завтрішньому дні.
“По малому бизнесу прошлись катком под названиям “3200”. Нужно было учитывать, что в малом бизнессе нет нормированного рабочего дня. Число закрывшихся предпринимателей в нашей области измиряется сотнями и даже тысячами. Линия разграничения у нас проходит в 30-40 километрах. На сегодня я не вижу перспектив развития малого бизнеса. Люди и так уже теряли средства и уже никто не хочет вкладывать большие деньги”.
Сергій Хлібосолов підприємець зі Старобільська бачить розвиток малого бізнесу в Луганській області при вигідному кредитуванні. Тоді як грантові програми від міжнародних донорів не вважає виходом із ситуації.
“Наша область практически закрыта для больших инвесторов. Банки не дают кредиты. Сейчас вот “ПРИВАТБАНК” дает кредит под 3% в месяц – это 36 годовых. Я не знаю, что нужно выращивать, чтобы отбить эти проценты. Гранты, например, не стабильные и очень маленькие. Еще 5 лет назад эти сумы что-то значили, а так самые большие гранты – это 200 тысяч гривен. Нужны хорошие кредитные программы”.
Катерина Кадер для “Громадського радіо”