Міська та обласна влада не завжди чують запити громадян, — активіст з Краматорська

Про ефективність громади та влади Донеччини говоримо з координатором Центру громадського контролю “Дій!” Андрієм Романенком та першим заступником голови Донецької ОДА Євгеном Вілінським.

Кирило Лукеренко: Що відбувається зі зруйнованими об’єктами?

Андрій Романенко: Ситуация критическая с восстановлением частных домовладений. Если мы говорим о пострадавших многоэтажных домах, то есть законодательные основания восстанавливать их за бюджетные деньги. Это делается, пусть недостаточно быстро. Частные домовладения за деньги бюджета не восстанавливаются. Никакие деньги не были потрачены на восстановление Семеновки. Люди восстанавливают жилье за свой счет. Насколько я знаю, были какие-то попытки решить этот вопрос на государственном уровне. На сегодняшний момент все за свой счет.

Євген Вілінський: Дійсно, таких програм немає. Ми залучаємо або гуманітарну допомогу, або кошти донорських організацій.

Лариса Денисенко: Відомо, скільки людей є постраждалими? Чи є реєстр людей, які потребують допомоги?

Євген Вілінський: Такий реєстр є, але він неформальний. Ми разом з Shelter Cluster, з міжнародними організаціями постійно ведемо моніторинг. На жаль, база постійно поповнюється. Крім того, є частина об’єктів, до яких ми не маємо доступу. Це населені пункти, які знаходяться прямо на лінії розмежування.

Лариса Денисенко: Чи є пільгове кредитування, щоб люди могли будувати житло?

Євген Вілінський: Така програма ще не погоджена. Мої розмови з людьми, які тут знаходяться, які переїхали з постраждалих пунктів, показують, що це не найефективніший варіант. Треба переходити до масштабного будівництва соціального житла, яке можна було б надавати для тимчасового використання родинам, які поїхали з населених пунктів. Будь-яке кредитування – це зобов’язання для родин. Вони зараз витрачають майже всі свої кошти на оренду житла, комунальні послуги. Я не думаю, що кредити були б масовими.

Кирило Лукеренко: Андрій давав інтерв’ю Громадському радіо у 2014 році. Ви говорили, що на одному із заводів впав дах. Чи відновили його?

Андрій Романенко: Все, что было разрушено в Краматорске, к этому времени восстановлено. Все функционирует. Проблема в том, что органы местного самоуправления в 2014, 2015 году оставались один на один с этими проблемами, как и собственники предприятий. Все, что было разрушено в Краматорске, большинство небольших разрушений в Славянске, Николаевке ликвидировались за счет местных бюджетов. Краматорску и Славянску повезло больше, потому что бюджеты большие, финансовые запасы были.

Если говорить о государстве и области, то восстановление инфраструктуры к этому моменту – это один восстановленный дом в Славянске (один подъезд) и один подъезд пятиэтажки в Николаевке. Для двух лет этого мало для восстановления инфраструктуры.

Лариса Денисенко: Наскільки Краматорськ інфраструктурно забезпечений?

Андрій Романенко: Если сравнивать с тем, что могло бы быть, то можно сделать еще многое. Есть попытки. Но главная проблема в отсутствии коммуникации между властью и обществом.

Ремонтируются парки, но я не уверен, что у людей спросили, что они хотят там видеть.

Євген Вілінський: Інфраструктура потребує суттєвого оновлення. Ми намагаємося це робити. По дорогах велика кількість об’єктів була запропонована Краматорськом для реалізації через Державний фонд регіонального розвитку минулого року. Зараз, мені здається, ми отримали близько 60 нових об’єктів, які будуть фінансуватися цього року за рахунок переміщених коштів.

Я теж вважаю, що потрібна більша залученість громади у визначенні пріоритетних об’єктів. Тут є достатньо хороші громадські ініціативи.

Лариса Денисенко: Вчора я промоніторила сайт петицій. Є певні проблеми з деякими петиціями, які підписували багато людей. Потім ці петиції блокувалися на рівні міськради.

Андрій Романенко: Несколько тоскливо, что петиций нет на сайте Донецкой ОДА. Инструмент петиций замечательный, но он накладывается на отсутствие необходимого образовательного уровня жителей города. Проблема в том, что люди не понимают, как работает система власти в Украине. Большая часть петиций «за то, чтобы всем было жить хорошо».