Міська влада - за, районна - проти. Хто створюватиме реабілітаційний центр у Білій Церкві?

«Реабілітація планується в два етапи. Перший – амбулаторний. Не всі люди одразу потребують стаціонару. Комусь достатньо приходити на певний час, мати консультації, проводити якусь групову, індивідуальну роботу. Другий етап – це стаціонар», – розповів Руслан Бусько.

 

Михайло Кукін: Чому центр має відкритися саме в Білій Церкві?

Руслан Бусько: Тому що я тут живу.

Михайло Кукін: Це ваша ідея?

Руслан Бусько: Так. Потрібно почати з чогось одного. У нас є відокремлені підрозділи у різних містах, але хочеться спочатку випрацювати якийсь алгоритм і потім зрозуміти, як діяти далі. Поки що всі працюють над програмою психологічної реабілітації. Ми збираємо інформацію про те, що вже було зроблено в нашій країні, за кордоном, що ефективно, що неефективно.

Вікторія Єрмолаєва: На які програми, що вже працюють, ви орієнтуєтесь?

Руслан Бусько: Я був запрошений на семінар від Міністерства соціальної політики, де територіальні центри соціального захисту населення розмовляли на ці теми. Бюджетом тільки у 2018 році передбачається психологічна реабілітація за державні кошти. Раніше ця психологічна реабілітація відбувалася у санаторно-курортних закладах, де з людьми працювали психологи. А конкретної установи чи організації, яка займається саме психологічною реабілітацією за державні гроші немає.

Вікторія Єрмолаєва: Центр фінансуватиметься з державного бюджету чи з бюджету міських рад?

Руслан Бусько: З державного бюджету через міські ради. У державному бюджеті закладено кошти на психологічну реабілітацію – 21 млн гривень. Є затверджена Міністерством соціальної політики гранична вартість, розцінка за ці послуги погодинно. Якщо це стаціонарно, то, наприклад, у 18 днів стаціонару в день за державні кошти буде оплачуватися 2 години 20 хвилин реабілітаційних послуг.

Вікторія Єрмолаєва: Якщо центр запрацює, то реабілітація буде відбуватися за бажанням?

Руслан Бусько: Бажано, щоб це було в обов’язковому порядку. Але в кожного реакція різна, в когось нервова система сильніша, комусь це важче проходити.

Вікторія Єрмолаєва: Є стереотип, що сильні люди не мають ходити до психолога, що це соромно. Це треба ламати в головах людей, які беруть участь у військових діях. Ви говорили про це з бійцями?

Руслан Бусько: Я ставив це питання кілька разів. У Запоріжжі є центр “Солдатський привал”, там я запитав хлопців за чашкою чаю: “У нас є ідея – створення центру реабілітації для таких, як ви. Чи пропонували вам пройти реабілітацію і яку саме?” Один каже: “Мені пропонували в санаторій поїхати, я відмовився”. Інший відповідає: “А я поїхав. Нібито було все добре – відпочинок, але мені не дуже подобалося, коли психологи приходили і ставили якісь питання, влазили в голову. Хотілося б, щоб цього було поменше”. А чотири дні тому я відвідав Луганську і Донецьку область в зоні ООС, і там я також спілкувався з бійцями і задавав те саме питання. Відповідь була така: “Аби це було добре і якісно, щоб цим займалися фахівці”.

Михайло Кукін: Ваш майбутній центр називається центром не лише психологічної й соціальної, а й духовної реабілітації. Ви залучатимете якісь релігійні мотиви? Що мається на увазі під духовною реабілітацією?

Руслан Бусько: Людина розуміє, що вона не просто людина, а Боже створіння. Якщо ця людина приділяє час для молитви, якщо інколи ця людина читає Біблію…

Михайло Кукін: А якщо вона Коран читає?

Руслан Бусько: Якщо Коран, то Коран.

Михайло Кукін: Чи є прив’язка до конкретної релігії?

Руслан Бусько: Ні. Ніхто цього не нав’язує і нікого не примушує приходити на служіння.

Михайло Кукін: Чи не перетворюється робота капеланів у релігійну пропаганду? Адже за Конституцією, у нас держава від церкви відділена.

Руслан Бусько: Нав’язувати ніхто не буде. Капелан працює по своєму функціоналу. Мета – не просувати свою церкву. Треба розуміти, що люди потребують підтримки морально-психологічної та духовної.

Михайло Кукін: А ви яку релігію представляєте?

Руслан Бусько: Християнство, протестантизм. Але у нас є люди з Київського патріархату, і ми з ними прекрасно співпрацюємо. Питань не виникає.

Вікторія Єрмолаєва: Скільки людей у Білій Церкві, за вашим аналізом, потребують цього центру?

Руслан Бусько: Певної кількості людей я не знаю. Але треба розуміти, що з 2014 року було шість хвиль мобілізації, але приблизно 50% людей після демобілізації знову пішли на контракт в АТО. Це значить, що або вони соціально не змогли повернутися в наше суспільство, або відчувають себе потрібнішими в АТО. Реабілітація планується в два етапи. Перший – амбулаторний. Не всі люди одразу потребують стаціонару. Комусь достатньо приходити на певний час, мати консультації, проводити якусь групову, індивідуальну роботу. Другий етап – це стаціонар. У нас у Білій Церкві в Гайку, де раніше було військове містечко, є приміщення, які пустують. Ми знайшли приміщення для стаціонару, і зараз іде процес…

Михайло Кукін: Передачі?

Руслан Бусько: Вони нам його навіть не віддають, а хочуть здати в оренду. І нічого, що приміщення від Міноборони, і військовослужбовці теж від Міноборони. Є певна законна база, яку переступити ніхто не може, навіть якщо всі розуміють, що це на таке благе діло.

Михайло Кукін: Чи є вже приміщення для амбулаторної реабілітації? Хто зараз фінансує облаштування центру і на якій воно стадії?

Руслан Бусько: Приміщення вже є, воно вже орендоване, облаштоване і все там готове.

Михайло Кукін: Чому ж тоді не відкривається?

Руслан Бусько: Приблизно тиждень тому я здав два точно однакові пакети документів на центри соціального захисту – білоцерківський міський і районний. Отримав дві відповіді. Одну відповідь, від міста – буквально годину назад. Вона позитивна: нас внесли в перелік суб’єктів-надавачів послуг психологічної реабілітації. Від сьогодні ми можемо починати роботу. Від районного центру відповідь полягає в тому, що за зарплату робити це ми не можемо, а як з волонтерами на громадських засадах вони готові з нами співпрацювати.

Вікторія Єрмолаєва: А що у розпорядженні Кабінету міністрів йдеться про це?

Руслан Бусько: Там ідеться про те, що будь-яка організація, яка відповідає вимогам Мінсоцполітики, може цим займатися.

Вікторія Єрмолаєва: Які ваші подальші дії?

Руслан Бусько: Ми працюємо з містом, але і в районний центр ми відповідь надали: попросили уважніше прочитати постанову, розглянути з юридичної точки зору і надати все-таки позитивну відповідь. Ми готові співпрацювати і на громадських засадах, але як саме – вони нам не пояснили.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.