Вікторія Єрмолаєва: Багато писали про вашу річку Прут, про те, що вона дуже забруднена, і це майже вся інформація, яка є в засобах масової інформації, тобто питання недовисвітлене, з моєї точки зору. Розкажіть, яка насправді ситуація з якістю води в Чернівцях?
Алла Чобан: Щоб відповісти, наскільки вода забруднена, потрібно, щоб були достовірні аналізи, і причому, щоб їх провели лабораторії, які не бояться, тобто незалежні лабораторії. Але в наших лабораторіях на сьогодні немає таких приладів, які є на Заході або в Штатах. І я вчора розмовляла з почесним консулом Німеччини в Чернівцях. Ми з ним говорили про те, чи реально, щоб всі джерела води, які є в Чернівцях – і підземні, і Прут, і Дністер були детально обстежені. Крім того, щоб була детально обстежена і сама питна вода. І щоб ми ці обстеження зробили не за тим стандартом, який є в Україні, а за європейськими. Тобто щоб всі ці джерела, які я назвала, були проаналізовані берлінським водоканалом, де у місяць робиться 15 тисяч аналізів води. Там це все на потоці і там мінімізовані помилки.
Отже, ми, чернівчани, маємо написати лист. Цей лист має бути підписаний начальником водоканалу, він дав добро вже на це, депутатами як представниками влади, і вони також дали добро.
Анастасія Багаліка: Станом на зараз без аналізу у європейських лабораторіях і незалежних інстанціях, що дає підстави стверджувати, що у Чернівцях неякісна вода?
Алла Чобан: У нас, у Чернівцях, є підземні джерела водопостачання, це, наприклад, Очерет і Магала. Але ми чудово розуміємо, що підземні води захищені природою, і якість такої води завжди хороша.
Крім підземних вод ми маємо поверхневі водозабори. На Пруту це Біла і Магала. І ми маємо ще водозабір на Дністрі.
Технологія, по якій готується дністровська вода, – це технологія, яка була розроблена ще у 20-х-30-х роках минулого століття, тоді, коли не було потужного антропопресингу на довкілля, яке почалося після Другої світової війни. Я себе запитала: «Якщо в нас мало підземних вод, невже в нас безвихідь? Невже Чернівці не можуть мати таку ж гарну воду, як у Європі?» І я почала гортати різні матеріали, і знайшла сайт, на якому є всі канали Європи, і там перераховано, як вони готують воду. Я знайшла, що Гельсінкі і ми як джерело водопостачання використовуємо поверхневий водозабір. І перші три стадії технології водозабору у них один в один, як у нас, під час цих стадій ми і вони виконуємо одне і те саме завдання, ми з води отримуємо зважені часточки. Разом з ними з води ми вилучаємо 95% мікроорганізмів. Але у воді все одно залишається 5% мікроорганізмів, і серед них можуть бути і патогенні. Тому останньою четвертою стадією обов’язково є знезараження. Ми робимо хлорування, а вони – озонування. І в них після озонування є ще одна стадія – це абсорбція на активованому вугіллі. А я вам скажу, що активоване вугілля може допомоги не тільки Чернівцям, але й тим регіонам Україні, де, як і у Чернівцях, використовується поверхневий водозабір як джерело водопостачання.
Гельсінкі дуже довго не наважувалися використовувати стадію фільтрування через активоване вугілля, тому що це гроші, але коли ми починаємо хворіти, ми перестаємо лікувати гроші.
Активоване вугілля робить диво. По-перше, воно забирає на себе всю органіку, включаючи токсичну. І забравши з води органіку, мікроорганізми не мають, що їсти, а це означає, що їхня активність падає і вони помирають. Тому коли ця вода йде в мережу, це значить, що туди не потрібно давати багато знезаражувального агенту, і вода буде відповідати вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.