Також він в рейтингу топ-100 найвпливовіших українців журналу «Фокус».
Анастасія Багаліка: Як це – бути хорошим вчителем?
Пауль Пшенічка: Хороший вчитель – це той, хто правильно вчить, так, щоб не потрібно було переучуватися. Тому що, коли діти приходять у ВНЗ, перше, що їм кажуть – забудьте, що ви вчили в школі. Але правда полягає в тому, що коли вони приходять на виробництво, їм там кажуть – забудьте, що вам говорили у виші, вам тут доведеться вчитися спочатку.
А можна людей вчити з самого початку, і тоді їм не треба переучуватися.
Анастасія Багаліка: Скільки років ви викладаєте фізику?
Пауль Пшенічка: 48.
Анастасія Багаліка: Традиційно вважається, що точні науки даються учням в школі найважче. Як подавати фізику дітям так, щоб вони не боялися?
Пауль Пшенічка: Я почав свою роботу у 70-ті роки, ніхто не боявся ані фізики, ані математики.
Анастасія Багаліка: Це пізніше почалося?
Пауль Пшенічка: Так.
Хороший вчитель – це той, хто правильно вчить, так, щоб не потрібно було переучуватися
Анастасія Багаліка: Чому?
Пауль Пшенічка: Це просто така мода пішла. Нічого фантастично складного в цих предметах немає, все залежить від того, як їх вивчати. Крім того, якщо дітей вчити просто зазубрювати, а не думати (а саме таким шляхом пішла наша школа), то, звичайно, в них будуть труднощі. Тому що людина ефективно вчиться в якомога молодшому віці, далі це зробити важче. Якщо дітей не вчити з самого початку як слід, то в них будуть чисельні проблеми.
Анастасія Багаліка: Як ви комунікуєте з дітьми, які не дуже добре знають фізику?
Пауль Пшенічка: Я вважаю, що вчитися потрібно у будь-якому випадку. Часто дівчата кажуть, що їм не потрібна фізика, вони собі таку легенду придумують. В них колись також будуть діти, і дуже багато в розвитку дитини залежить від матері, яка більше за всіх працює з цією дитиною. Адже розумові здібності, творчі здібності закладаються ще в утробі матері. А наша геніальна фаза розвитку – до 2-2,5 років. Дитина може вивчити в цьому віці 5-6 мов. Те, що діти вивчають за 2-2,5 роки, вони потім в школі вчать 11 класів, і так і не можуть вивчити. Тому всі можуть вчити фізику, може не на якомусь серйозному рівні.
Я можу тягнути три рівні в класі: для тих, кому це важко, для тих, хто на середині, і для тих, хто дуже добре навчається. Причому мені дуже шкода здібних дітей, вони в школі страждають дуже сильно, адже те, що їм викладається на уроці в 45 хвилин, вони здатні зрозуміти за 5 хвилин. Решту часу вони нудьгують. Але коли вони починають займатися своїми справами, вчителі їх «пресують», вони вважають, їх не поважають або вони хуліганять навмисно. Якби держава послухала, що поряд з цими дітьми потрібно посадити таких самих людей, яких саджають з інклюзивними дітьми, щоб вони з ними займалися в тому ритмі, в якому вони можуть. Я з такими дітьми займаюся після уроків, але мені шкода той час, який вони гають на уроках.
Зараз Міністерство освіти робить непогану справу, не знаю, як в них вийде, що потрібно створювати якомога більше різних шкіл. Тому що всі діти різні. Є така картинка, де в якості учнів за партами сидять риба в акваріумі, жирафа, носоріг, мавпа, ще хтось. І от іде урок, де треба лазити по деревах. Ну риба ж не буде лазити по деревах. Є діти, які вчаться, бігаючи, вони не можуть сидіти, є діти, яким треба співати, щоб думати – їм потрібні спеціальні школи. А так, як до всіх підхід однаковий, це дуже гальмує цих сильних дітей. А це наша надія, це наші кращі інженери, вчителі, вчені, а ми розтрачаємо ці таланти просто так.
Потрібно створювати якомога більше різних шкіл, тому що всі діти різні.
Анастасія Багаліка: Зараз дуже активно говорять, що останні десятиріччя на спеціальність вчителя йдуть випускники з найнижчим рівнем ЗНО. І це дуже сумно, тому що, повертаючись у школи, вони не будуть найкращими вчителями.
Пауль Пшенічка: Це не сумно, це катастрофа. Є дуже просте вирішення цієї проблеми – треба підняти зарплату вчителя до такої міри, щоб конкурс на позицію вчителя у педінститутах був 10 чоловік на місце. В Гельсінкі – 15 чоловік на місце, причому приходять люди з прекрасними атестатами. В Швейцарії така сама картина – зарплата дуже хороша. Проблема школи, в першу чергу, – це вчителі. Ви можете зробити прекрасну будівлю, ви можете зробити прекрасні класи, прекрасну техніку, але якщо не буде професійних хороших вчителів, у вас нічого не вийде.
Вікторія Єрмолаєва: У 2004-му році Пауль Пшенічка був визнаний одним з найкращих вчителів світу за версією Intel. Як здобути таке звання?
Пауль Пшенічка: Мені подобається ця робота, вона приносить мені моральне задоволення. Також я дотримуюсь такої думки, що якщо ти і робиш таку роботу, то її потрібно робити добре, треба робити так, щоб не було соромно за те, що ти робиш
Я дуже вагався перед тим, як подаватися на цей конкурс, мене просто виштовхували мої учні, від яких я маю дуже велику підтримку. І мене туди прямо винесли. Коли я вже там опинився, я зрозумів, що на фоні інших вчителів, я виглядаю досить непогано.
Треба підняти зарплату вчителя до такої міри, щоб конкурс на позицію вчителя у педінститутах був 10 чоловік на місце
Анастасія Багаліка: Як ви ставитеся до тенденції останніх років, що все більше і більше молодих людей замислюються над тим, щоб виїхати з України до інших країн, щоб навчатися, працювати, жити?
Пауль Пшенічка: Якщо вони не бачать свого розвитку тут, ясна річ, що вони будуть виїжджати. І я вам скажу, що виїжджають найкращі.
Анастасія Багаліка: З ваших учнів багато їде?
Пауль Пшенічка: Так, багато. Ї їх далі буде все більше і більше, тому що непорядок в освіті приводить до цього.
Є такі учні в класі, які знають набагато більше, ніж вчитель, і це завжди
Вікторія Єрмолаєва: У вас складно отримати 12 балів?
Пауль Пшенічка: Так, звичайно.
Вікторія Єрмолаєва: Що потрібно для цього? Нам у школі казали, що на 12 знає тільки вчитель, тому ми отримували максимум 11.
Пауль Пшенічка: Я вам відкрию невеличкий секрет – є такі учні в класі, які знають набагато більше, ніж вчитель, і це завжди. А 12 отримують учні за творчий підхід. Ідея цих 12 балів була така, що 10 – це найвища оцінка, а ще 2 бали – за якісь виняткові досягнення. Наприклад, перемога на олімпіаді. Це порушується, звичайно, я теж ставлю 12 балів, але завжди за те, коли діти проявляють творчість.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.