Як у Кривому Розі батьки борються з поборами у школі?

Анастасія Багаліка: Ви були автором запиту до Міністерства освіти щодо діяльності батьківських комітетів, у відповідь на ваш запит суспільство дізналося про скасування постанови Міністерства освіти від 2004-го року, яка забезпечувала діяльність батьківських комітетів.

Потім з роз’яснення МОН ми дізналися, що це було технічне скасування, і батьківські комітети залишаються легітимними відповідно до норми нового закону про освіту. Що мотивувало вас написати такий запит? Чи були якісь проблеми з діяльністю батьківських комітетів у місті?

Віталій Фурманюк: Звичайно, проблеми з діяльністю батьківських комітетів існують в багатьох школах, тому що саме на батьківські комітети переклали почесний обов’язок вибивати гроші з батьків, особливо з тих, хто не згоден здавати. Оскільки зараз в усій країні розуміють, що педагогічний працівник не може залучатися до цієї діяльності, цю діяльність переклали на батьківські комітети.

Сама історія про скасування батьківських комітетів почалася рік тому, коли ми з активістами з різних міст України зрозуміли, що, насправді, батьківські комітети – це незаконні організації, і ми проаналізували саме положення від 2004-го року, де знайшли багато суперечностей. Наприклад, там сказано, що батьківські комітети діють відповідно до закону про об’єднання громадян, який зараз не чинний. Далі в цьому ж положенні написано, що легалізація батьківських комітетів відбувається шляхом повідомлення директору про те, що вони існують. Насправді, такої легалізації ні в старому законі, ні у новому немає. Незрозуміло, яка є організаційно-правова форма батьківського комітету. Це ні юридична особа, ні фізична, і незрозумілі їхні повноваження.

Коли МОН говорить, що вони не скасовували батьківські комітети, я хотів би звернутися до документа про положення Кабінету Міністрів №778 «Про затвердження положення про загальноосвітній навчальний заклад», де сказано, що в нас є органи (в тому числі – батьківські комітети), про які є положення. Але МОН скасувало саме положення, тому зараз немає жодної підстави для діяльності батьківських комітетів.  

Анастасія Багаліка: Що такого взагалі в діяльності батьківських комітетів? Люди, в яких немає дітей, часто не знають, що відбувається за порогом школи. Що це за світ зборів, здавання грошей, намагань проконтролювати діяльність шкільної адміністрації?

Віталій Фурманюк: Коли моя дитина була вже у другому класі, ми зібрали збори, на яких директор звітувала за використані гроші. Звітував він з зошита, гроші діставав з сейфа, але коли ми сказали, що батьки самі куплять те, що потрібно, мене переобрали. І була заява в суд, щоб заборонити адміністрації збирати гроші.

Чому є претензії до батьківських комітетів? Тому що вони зараз створені в такій формі, що якщо забрати в них функцію збору грошей, то вони майже непотрібні.

У Кривому Розі дійшли до того, що батьківські комітети укладають угоди на охорону шкіл, що є незаконним. І нікого це до недавнього часу не бентежило, але півроку тому управління освіти надало рекомендації привести ці угоди відповідно до законодавства.

Чому є претензії до батьківських комітетів? Тому що вони зараз створені в такій формі, що якщо забрати в них функцію збору грошей, то вони майже непотрібні

Анастасія Багаліка: Чи намагаються школи в місті змінити методи господарювання?

Віталій Фурманюк: Не можна, звісно, узагальнювати всі школи і всіх вчителів, навіть в одній і тій школі різні вчителі по-різному ставляться до так званих «фондів класів». Є адміністрації, які намагаються залучити через фандрейзинг чи меценатів гроші, ремонтують класи та щось роблять.

Анастасія Багаліка: Чи школи вже починають вивішувати в себе на сайті звіти про господарську діяльність, як того вимагає новий закон про освіту? І чи батьки в Кривому Розі за цим стежать?

Віталій Фурманюк: Звіти вивішують, ми бачили на стендах, в інтернеті поки ми не відслідковували. Але ті звіти, що побачив я, більш схожі на рефератний формат, тобто це не чеки, це не документ з підписами та печатками, просто декларативний документ.

Анастасія Багаліка: Скільки батьків у вашій організації, чи існують ще подібні у Кривому Розі?

Віталій Фурманюк: В нашій організації 18 чоловік, і я думаю, що подібних немає.

Тетяна Курманова: Чи піддають стигматизації батьків, які не хочуть здавати гроші?

Віталій Фурманюк: Так, такі приклади трапляються, але постає питання в доказовій базі, адже коли батьки починають писати звернення до директора школи або до управління освіти, то перше, що їм кажуть – надайте докази. Тобто батьків ставлять в такі умови, коли вони повинні самі зібрати докази для підтвердження ситуації.

В нас був випадок, коли вчителька хореографії заклеїла дітям скотчем роти, щоб вони не розмовляли на уроці хореографії

Анастасія Багаліка: Інколи трапляється таке, що в школах регулярно порушуються права дітей, і деякі вчителі досить агресивно поводяться. У Кривому Розі такі ситуації виникають?

Віталій Фурманюк: Так, десь місяць чи півтора тому в нас був випадок, коли вчителька хореографії заклеїла дітям скотчем роти, щоб вони не розмовляли на уроці хореографії, я так розумію. Вона звільнилася, і всіх це задовільнило, але є положення про жорстоке поводження і чому це не було розслідувано, незрозуміло.

Також, якщо взяти статистику щодо примусу у зборі грошей, то у 2015-му році було 50 звернень у місті. А скільки не звернулися? Тобто проблема велика.

Анастасія Багаліка: Чим опонують батьки, які хочуть, щоб все залишилося по-старому? У ситуації неадекватного поводження вчительки з дитиною, батьки інколи говорять, що ми не можемо довіряти тому, що говорять діти.

Віталій Фурманюк: Мені часто ставлять питання, скільки батьків вас підтримують, але я хотів би акцентувати увагу не на тому, скільки батьків підтримують вчителя, скільки – ні, а на тому, чи було порушене законодавство, і виходити з цієї позиції.

В нас є позитивний досвід, коли нещодавно батьки домоглися звільнення вчительки, яка поводиола себе некоректно з дітьми і ображала їх.

В нас є позитивний досвід, коли нещодавно батьки домоглися звільнення вчительки, яка поводиола себе некоректно з дітьми і ображала їх.

Анастасія Багаліка: Чи ви покладаєте якісь надії на те, що ситуація тепер після прийняття нового закону буде мінятися, і в школу будуть приходити вчителі, які хочуть якихось змін? Чи ви бачите якусь позитивну динаміку?

Віталій Фурманюк: Так, позитивна динаміка є, і ми будемо намагатися її прискорити. Але, на жаль, питань дуже багато, і вони вирішують, на мій погляд, дуже повільно.

Слідом за Львовом і Києвом наше управління освіти підписало наказ про заборону збору грошей учасниками освітнього процесу, і батьками, в тому числі

Анастасія Багаліка: Батьківські організації зараз намагаються контролювати процес перенавчання працівників освіти?

Віталій Фурманюк: Наша організація не намагається. Ми зараз намагаємося вирішити питання і систематизувати господарські та адміністративні потреби. Тобто в нас при управлінні зараз є робоча група, де працюють представники двох громадських організацій – це до позитивних моментів. Вони є, і навіть слідом за Львовом і Києвом наше управління освіти підписало наказ про заборону збору грошей учасниками освітнього процесу, і батьками, в тому числі.

Анастасія Багаліка: Цікаво, як це реалізовується? Незважаючи на те, що у Києві теж існує заборона, нам як приходили повідомлення про збір грошей, так і приходять.

Віталій Фурманюк: Навіть не всі педагоги про це знають. Вирішення проблеми починається з її озвучення і надання батькам інформації, що такий збір містить в собі корупційну складову

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.