Громадське радіо
Дмитро Тузов: Гарне чудове місто Запоріжжя, усміхнені люди. Але ми побачили ознаки грізного 2014-го року, коли бачиш по місту листівки : «Як розпізнати побутового сепаратиста». Яка ситуація зараз навесні 2018-го року?
Ігор Артюшенко: Ситуація набагато краща, ніж у 2014-му році. Російська армія зламала зуби на Україні, і я не думаю, що подібний сценарій, як на Донбасі чи в Криму можливий в Запоріжжі.
З іншого боку, згідно з класифікацією СБУ, область так і залишається «жовтою» територією, тобто територією, де можливі прояви якихось диверсійних груп. Тому що за дві години їзди автомобіля в нас окупований Росією Донецьк. Звичайно, це накладає відбитки на мирне життя. Тому казати про те, що ворог кудись подівся, не можна, війна не закінчена. Але немає вже того емоційного впливу. Я пам’ятаю, як у 2014-му році ми копали окопи і думали, що робити з мостами, якщо ворог нападатиме з Мелітополя.
Григорій Пирлік: Буквально днями бачив повідомлення Народної самооборони Мелітопольського району, активісти зверталися до правоохоронних органів, до центральної влади з тим, що, на їхню думку, 9-го травня можуть бути чергові провокації та спроби розхитати ситуацію в регіоні, вже спекулюючи на темі Дня перемоги. Чи виправдані ці побоювання, і чи багато людей в регіоні, хто готовий підтримати проросійські настрої?
Ігор Артюшенко: Мелітополь, насправді, найважче місто у Запорізькій області, це єдине місто, де в 2014-му році, попри Революцію та зовнішню агресію, переміг мажоритарник Євген Баліцький від Опозиційного блоку. Це єдина територія, де в 2014-му році ненадовго, але був розміщений російський прапор в області. Я думаю, це, в першу чергу, пов’язано з економічними чинниками, адже політика і економіка завжди пов’язані. І Мелітополь як транзитне місто на Крим, яке заробляло гроші на туристах, що проїжджали повз. Плюс машинобудування, яке було все орієнтоване на Росію. Тобто цей регіон був сильно пов’язаний з Росією, що вплинуло на політичну ситуацію. В минулому році це було єдине місто в області, де були силові протистояння на 9 травня.
Корупція стала набагато хитрішою
Дмитро Тузов: Одним з символів минулої влади є людина, яку в пресі називають «смотрящим» Запорізької області від Януковича – Євген Анісімов. Куди він зник? І чи працюють далі його схеми, адже є інформація, що ті схеми, які контролював Анісімов, продовжують працювати і навіть частково перебувати під його контролем. А це вже питання протидії корупції.
Ігор Артюшенко: Якби я знав, де він перебуває, я б міг отримати 10 мільйонів гривень, тому що два запорізьких бізнесмени – Шестопалов і Черняк – буквально вчора оголосили, що заплатять цю суму тим, хто це скаже.
Якщо серйозно, на сьогодні пан Анісімов звинувачується по декількох статтям, він перебуває у всеукраїнському розшуку та розшуку Інтерполу.
Дмитро Тузов: А де його підручні? Він же не сам створював і контролював ці схеми. Чи працює те, що робив Анісімов?
Ігор Артюшенко: Жоден з його підручних не знаходиться на державній посаді, заведено ряд кримінальних справ. Основний його підручний – Гречковський, який очолював силовий блок, сидить, пані Бондаренко, депутат міськради, одна з ідеологів злочинної реформи ЖКХ, коли все об’єднали в один рахунок, з якого крали, знаходиться у тюрмі.
Щодо корупції, то корупція нікуди і не поділася. Це той горизонт, до якого треба йти, але жодна країна ще не прийшла. Питання просто – де крадеться 5%, де 10%, а де – 80%. В цьому різняться країни.
Корупція стала набагато хитрішою. Ми у 2012-му, 2013-му році з ініціативою «Стоп відкат» писали масу звернень, аналізували ціни, за якими закуповується картопля в школах, шприці – в лікарнях за бюджетний кошт. І доволі часто бачили збільшення цін в два-три-чотири рази, писали в прокуратуру, там щось порушували, а потім закривали.
Зараз цього немає. Якщо написати запит, за яку ціну купили масло в дитячому садочку, ціна буде середньо ринкова. Тепер роблять в інакший спосіб – обходять систему ProZorro. Висуваються такі вимоги в технічній документації до тендера, щоб виграв суто свій підрядник. Але такого, що було за Януковича, що капуста на ринку 5 гривень, а її купують в садочок за 50, такого нема. Тобто я вважаю, що ми рухаємося правильно, єдине, що потрібно рухатися швидше і результативніше.
Місто контролює на 70% команда «Запоріжсталі», на 30% команда «Моторсічі». Ми це називаємо «заводомерія»
Григорій Пирлік: Ви були одним з депутатів, який підтримав Юрія Луценка на посаді генпрокурора. Зараз пану Луценкові закидають, серед іншого, що він неефективно бореться з паном Анісімовим. Противники Луценка стверджують, що схеми працюють, Анісімов надалі контролює ринки Запоріжжя тощо. Чи задоволені ви роботою пана Луценка щодо протидії цьому напівкримінальному бізнесу?
Ігор Артюшенко: Ми всі хочемо ідеальних людей на посадах, але ідеальних немає ніде. Якщо Луценко порівнювати з попередніми генеральними прокурорами, то я ще раз проголосував би «за».
Щодо Запоріжжя, у Юрія Луценка є принципова позиція по Анісімову, бо він за минулий рік двічі приїжджав у Запоріжжя, відбувалися робочі наради з прокурором, з губернатором, викликалися слідчі, які цим займаються.
Говорити про те, що Анісімов залишає якісь впливи, окрім того, що він був «смотрящим» і міг контролювати МВС і прокуратуру, був бізнесменом, не можна. Так, в нього залишився якийсь бізнес, в нього залишився приватний ринок, і тут живе його брат, який, напевно, знає, де він перебуває. Можливо, потрібно його допитувати краще. Але я не впевнений, що Анісімов щось контролює в Запоріжжі. Місто контролює на 70% команда «Запоріжсталі», на 30% команда «Моторсічі». Ми це називаємо «заводомерія».
Повну версію разговора можно прослухати у доданому звуковому файлі.