ЗМІ Чернігова не можуть собі дозволити журналістів-розслідувачів, - редактор місцевого видання

Чи є свобода слова у Чернігові? Про це говоримо з Сергієм Кириченком

Ведучі

Тетяна Курманова,

Ірина Ромалійська

Гостi

Сергій Кириченко

ЗМІ Чернігова не можуть собі дозволити журналістів-розслідувачів, - редактор місцевого видання
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr-hrvtm_2018-03-23_kyrychenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/03/hr-hrvtm_2018-03-23_kyrychenko.mp3
ЗМІ Чернігова не можуть собі дозволити журналістів-розслідувачів, - редактор місцевого видання
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо — редактор видання «7 днів» Сергій Кириченко.

Ірина Ромалійська: Скільки загалом ЗМІ у місті чи в області?

Сергій Кириченко: В області порахувати дуже складно, оскільки наша медіагрупа зосереджена безпосередньо у місті. Тут мінімум 3 — 4 телеканали, які присутні на всіх суттєвих заходах. Є мінімум 4 — 5 друкованих ЗМІ. Також є інтернет-сайти, які діють постійно або виникають час від часу.

Ірина Ромалійська: Багато.

Сергій Кириченко: Так. Плюралізм присутній. Наша медіагрупа є багатовекторним майданчком. У нас є і радіо, інтернет-сайти, друковані ЗМІ.

Тетяна Курманова: Коли ви з’явилися в медіа-просторі?

Сергій Кириченко: Медіагрупа існує вже понад 20 років. Все починалося з безкоштовних рекламних видань.

Ірина Ромалійська: Кому належать ЗМІ в регіоні?

Сергій Кириченко: Тут картинка може бути схожою на картинку в інших містах. Є якісь політичні групи, які фінансують або утримують, контролюють ЗМІ.

Тетяна Курманова: Монополія на телебачення, здається, все ж таки у мера міста?

Сергій Кириченко: У нас на важливих заходах присутні мінімум 4 відеокамери.

Ірина Ромалійська: Це телеканал «Дитинець», який належить міському голові Чернігова Атрошенко.

Сергій Кириченко: Це також «Суспільне», колишнє обласне телебачення, комунальне міське телебачення «Новий Чернігів». Плюс «ЧЕline»(його пов’язують з «Нашим краєм») — майданчик, який знімає сюжети і викладає в Youtube. Також є Garmata TV. Не можна сказати, все це телебачення комусь належить. Ситуативно, коли влада міняється, можливо, корегується міське телебачення, а так є баланс.

Тетяна Курманова: Інститут розвитку регіональної преси говорить, що немає потужного незалежного телебачення, тому значна частина аудиторії надає перевагу загальнонаціональному телебаченню.

Сергій Кириченко: Я думаю, що це стається не тому, що немає якогось впливового регіонального ЗМІ, а тому, що люди звикли споживати інформацію з якихось авторитетних джерел. Місцеві не стають авторитетними передусім через те, що людина хоче отримати не просто новини, а повноцінний комплекс інформації, передусім розважальні шоу. Потім автоматично вона залишається на цьому каналі і споживає звідти новини. Зараз на «Суспільному» намагаються трошки поконкурувати.

Ірина Ромалійська: Чи змінює суспільний мовник ситуацію на ринку ЗМІ?

Сергій Кириченко: Поки змінює тільки в одному напрямку, оскільки це почалося з початку року. Поки змінює тільки тим, що повідбирав найкращих людей в інших ЗМІ.

Там зараз відбуваються трансформації. Наскільки я знаю, певну частину програм зовсім зняли з ефіру. Вони, можливо, повернуться, але у них відбувається внутрішній пітчинг. Люди мають довести, що вони гідні бути в ефірі. Поки відбувається процес переформатування. Якісь висновки робити зарано.

Тетяна Курманова: Яка цільова аудиторія у вашого видання? Чи велика вона?

Сергій Кириченко: Це передусім новинний ресурс. Зона відповідальності моєї команди — це друковане видання «7 дней» і сайт 0462.ua. Відповідно цільова аудиторія широка. Друкований варіант більш традиційний, для людей старшого покоління.

Ірина Ромалійська: Чому сайт російськомовний?

Сергій Кириченко: Він переважно російською мовою. Якось історично так склалося. Можливо, це тому, що друковане видання з самого початку було російськомовним. Зараз ми намагаємося збільшувати кількість сторінок українською. Це тепер трошки простіше зробити, тому що приходять журналісти, які вільніше можуть робити продукт українською мовою. Коли ми запускали сайт, частина контенту перетиналася, відповідно він спочатку наповнювався більше російською. Зараз з’являється українською, але не так часто, як хотілося б.

Ірина Ромалійська: Яка мова переважає у місті — російська чи українська?

Сергій Кириченко: Я спілкуюся українською і на роботі, і в побуті. У мене «локатори» налаштовані на українську мову, тому мені здається, що вона всюди, але статистика говорить про те, що, на жаль, дуже велика частина досі спілкується російською. Я це бачу на прикладі школи, куди відводжу дитину.

Тетяна Курманова: Серед ваших журналістів є проблеми щодо мовного питання?

Сергій Кириченко: Ні, жодних непорозумінь, конфліктів. Більшій частині журналістів на моїй пам’яті простіше було писати російською, тому що вони отримували освіту, коли простіше було навчитися російської, ніж української. Зараз з’являється більше молоді. Проблем з українською мовою немає. Історичні матеріали ми робимо українською. Інтерв’ю подаємо мовою оригіналу: якщо людина спілкується українською, то подаємо українською.

Ірина Ромалійська: Чи є у вас відгуки читачів чи відвідувачів сайту, які б казали, що не читатимуть матеріали українською?

Сергій Кириченко: Вони бувають, але це поодинокі речі.

Ірина Ромалійська: Чи є у вас сепаратистські настрої, проросійські?

Сергій Кириченко: Вчора СБУ затримала тут групу людей, які гастролювали по Україні і влаштовували провокації на національному підґрунті. Проросійські є, але їх не так багато для якогось стрижня.

Тетяна Курманова: Чого, на вашу думку, не вистачає журналістиці у Чернігові?

Сергій Кириченко: Не вистачає кадрів, людських і фінансових ресурсів. Багато людей переходять до Києва.

Тетяна Курманова: На що ви звертаєте увагу більше — на те, що відбувається у Києві, чи на регіональні новини?

Сергій Кириченко: Регіональні. Конкурувати дуже складно, якщо ми будемо висвітлювати загальнонаціональні новини.

Тетяна Курманова: Чому так мало журналістських розслідувань на Чернігівщині?

Сергій Кириченко: Я думаю, що питання кадрово-ресурсне. На це треба витратити дуже багато часу. Я не знаю редакцій у Чернігові на сьогодні, які можуть собі дозволити виділити 1, 2 чи 3 людини на пару тижнів, які б займалися одним матеріалом.

Я не знаю сьогодні редакцій у Чернігові, які можуть собі дозволити виділити 1, 2 чи 3 людини, які б займалися одним матеріалом протягом кількох тижнів

Ірина Ромалійська: Чи є тиск з боку влади, криміналу на журналістів?

Сергій Кириченко: Ні, свобода слова є. Є влада і є опозиція (або інша «не влада»), яка може собі дозволити інвестувати в ЗМІ. Якщо про щось не напише комунальне видання, напише інше. Можливо, пом’якшуються акценти, але обов’язково знайдуться інші варіанти подання, інформація потрапить до читача.

Ірина Ромалійська: Варто зазначити, що в Чернігові є мер міста Атрошенко та голова облдержадміністрації Куліч, які є давніми бізнес-партнерами, друзями, фактично вони акумулювали в своїх руках всю владу. Чи є хтось, хто критикує їх?

Сергій Кириченко: Абсолютно. Видання, в які інвестують інші політичні сили, це дають. Також є «неофіційна інформаційна атака» (в хорошому значенні слова) від громадських активістів. В умовах кадрового дефіциту інформація, яка потрапляє в соцмережі, від людей, які мають певний авторитет, автоматично переходить в ЗМІ.

Тетяна Курманова: Мені здається, проблемою є те, що немає продовження історій. Я бачила, що в минулому році чернігівським депутатам пропонували змінити цільове призначення земель. Я хочу прочитати продовження цієї історії, але не можу його знайти. Чому?

Сергій Кириченко: Я знову розкажу про людські ресурси. Ідеться про фаховість, кількість людей.

Ірина Ромалійська: Яка середня зарплатня у журналіста?

Сергій Кириченко: Я підозрюю, що на рівні не набагато вищому за мінімальну — 3 — 5 тисяч.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.