Тетяна Трощинська: Що таке співробітництво між громадами? Чому воно важливе, зокрема з точки зору центральної влади?
В’ячеслав Негода: Співробітництво територіальних громад — це одна з форм взаємодії в системі місцевого самоврядування на базовому рівні. Ми запровадили його ще на початку реформи з децентралізації. Одне із завдань було дати можливість органам місцевого самоврядування об’єднати свої зусилля для розв’язання тих питань, з якими вони не можуть розібратися поодинці. Існує дуже багато проблем місцевого значення, таких як водозабезпечення, збір та утилізація твердих побутових відходів, екологічні, соціальні, освітні проблеми. Тому для громад відкриті додаткові можливості в рамках децентралізації. Звісно, уряд, центральна виконавча влада зацікавлені в тому, щоб питання місцевого значення вирішувались на місцевому рівні, а не перекладалися на їх плечі, тому що тоді це вже навпаки буде централізація.
Певні спільні питання можуть вирішуватися сусідніми громадами. Це дуже ефективна форма роботи. Вона поширена в європейських та інших демократичних країнах. Називають цю форму співпраці міжмуніципальним співробітництвом. Воно дає можливість людям чи посадовцям місцевого самоврядування проводити певні переговорні процеси й домовлятися. На жаль, поки що не всі територіальні громади використовують цей інструмент. Після того, як у 2020 році була сформована нова система адмінтерустрою, утворилися нові територіальні громади, а ті договори, які були раніше, частково втратили актуальність. Зараз же відкриваються нові можливості.
Війна принесла нам дуже багато біди, але водночас у цих умовах є проблеми, які можна вирішувати разом. Вони стосуються внутрішнього переміщених осіб, розвитку місцевого бізнесу, проблем інфраструктури. І потрібно сьогодні використовувати цей інструмент. Наприклад, у Львівській області 18 територіальних громад два тижні тому підписали меморандум про утворення агломерації. Це теж форма співробітництва, що буде користуватися нормами, зазначеними у відповідному законі. Певні форми співробітництва також можуть бути підтриманими нашими міжнародними партнерами. Великі проєкти можуть реалізовуватися з допомогою як уряду України, так і міжнародних партнерів. Особливо це актуально в контексті євроінтеграційного процесу.
Читайте також: «Енергоефективність для водоканалу — це питання номер один» — голова Ніжинської громади
Тетяна Трощинська: Які можливості на рівні регіонального розвитку й громад дають нові євроінтеграційні зсуви? Які нові завдання стоять перед громадами в цьому напрямку?
В’ячеслав Негода: Питання регіонального розвитку мають вирішувати органи влади регіонального рівня — обласні ради, військовій адміністрації — з відповідними партнерами в інших країнах. Це також дуже важливий напрямок, який розвивається в контексті політики Європейського Союзу, тому що там активно працює так звана регіональна політика. Розвиток партнерства наших громад з громадами різних країн світу допомагає нам вирішувати багато питань. Минулого місяця відбулася дуже цікава міжнародна конференція в Лейпцигу, у якій брали участь наші громади, а також представники місцевого самоврядування Німеччини, Польщі. У відкритті цього заходу були залучені президенти двох країн, а відбувся він в рамках ідеології партнерства.
Зараз це дуже актуально, і потрібно, щоб усі громади, які ще не мають партнерів, знайшли їх. Якщо комусь потрібна допомога, ми, як Конгрес, готові її надати. У кожному регіоні створений регіональний офіс міжнародного співробітництва, до завдань якого належить і питання розвитку партнерства. Мова йде не лише про гуманітарну допомогу, але й культурний обміни. Сьогодні важливо, щоб Україна була присутня в усьому Європейському і світовому просторі, і через муніципальне співробітництво ми можемо вести відповідну комунікацію на рівні громад.
Читайте також: У нас є перспектива та бажання стати громадою, в яку хотітимуть приїжджати й у якій захочуть жити — голова громади на Дніпропетровщині
Денис Коротенко: Широківська громада — це передмістя Запоріжжя. Дякувати Богу і ЗСУ, ми не окуповані, до «нуля» у нас близько 40-50 кілометрів. У нашій громаді бувають прильоти, але їх небагато. Наразі в нас у декілька разів збільшилася кількість населення. До повномасштабної війни це було 15 тис., зараз — близько 50 тис. У нас офіційно зареєстровано 9 тис. ВПО, також є мешканці Запоріжжя, які переїхали у нашу громаду у свої приватні будинки. Основна проблема громади — велике навантаження на інфраструктуру: це дороги, водопостачання, сміття.
Тетяна Трощинська: Чи є у вас співпраця з іншими громадами Запорізької області, особливо в контексті дорожчих проєктів?
Денис Коротенко: Звісно, з іншими громадами Запорізької області ми тісно співпрацюємо ще з перших днів повномасштабного вторгнення. Ще у лютому 2022 року ми зробили на території нашої громади гуманітарно-логістичний хаб. Працівники, частина волонтерів, мешканців громади долучилась до цього, і ми допомагаємо громадам, які опинилися під обстрілами або окупацією. Завдяки підтримці програми DOBRE та інших програм і донорів, з якими співпрацює наша громада, ми приймали вантажі, фасували й перевантажували їх, а потім відправляли до інших громад області. Зараз ми з кількома громадами Запорізької області — Комиш-Зорянською, Гуляйпільською, Пологівською, Веселою — беремо участь у міжмуніципальному проєкті. Також ми допомагали громадам Херсонської та Дніпропетровської області.
Тетяна Трощинська: Чи є під час війни співпраця з громадами інших країн?
Денис Коротенко: З трьома такими громадами ми знайомі ще з 2017-2018 років, і з ще однією німецькою громадою почали комунікацію цього року. Ми розуміємо, що цей напрямок дуже важливий для нас, і що нам потрібні громади-побратими в різних країнах. Тож всі партнерства мають перспективу до розвитку, і ми плануємо цим займатися. На жаль, не завжди є зворотний зв’язок від громад-партнерів, тому що ми живемо у різних реаліях. У нас — війна, у них — мирне життя. Тому в нас різні потреби й сприйняття всього, що відбувається навколо. Але ми плануємо розвивати цей напрямок і шукаємо громад-партнерів по всьому світу.
Тетяна Трощинська: Чи дає переваги зараз така співпраця?
Денис Коротенко: Для нас вкрай важливо мати громади-партнери. Але, на жаль, не все проходить так, як ми б хотіли. Ми знаходимось дуже близько до фронту, тому у деяких з них є побоювання щодо співпраці з нами через безпекову ситуацію. Через те, що ми знаходимося під обстрілами, і певні інфраструктурні проєкти зараз реалізовувати не можна на території нашої громади. На щастя, ми вже не потребуємо їжі чи медикаментів, ми та наші ВПО всім цим повністю забезпечені. Тому для нас важливі інфраструктурні проєкти, а вони, на жаль, для міжнародних програм поки що є табу, оскільки ми знаходимось близько для фронту.
Слухайте також: Ми хочемо працювати: дайте нам вудку, а не рибу — голова Нововоронцовської громади
Тетяна Трощинська: Яка роль співробітництва громад у стійкості до зовнішніх загроз?
Браян Кемпл: З 2016 року DOBRE допомагає територіальним громадам використовувати можливості та відповідати на виклики, що привносить децентралізація. Окрім роботи з окремими громадами, щоб допомогти їм розвиватися, ми також завжди прагнули налагоджувати зв’язки між ними. Ми виявили, що часто громади погано знайомі зі своїми сусідами, тому намагаємося це виправити. Часто територіальні громади стикалися з однаковими викликами, але мали в цих ситуаціях різні сильні сторони та переваги. В роботі з DOBRE громади часто здобували досвід у різних сферах, тому ми заохочували їх ділитися ним одне з одним. Це виявилося особливо корисним після початку російського повномасштабного вторгнення. Громади зверталися одна до одної, пропонували підтримку й допомогу. Такі взаємини зміцнюють стійкість громад і допомагають долати кризи.
Тетяна Трощинська: Чи стимулює Програма USAID DOBRE територіальні громади до співробітництва?
Браян Кемпл: Ми збираємо громади на різноманітних навчальних заходах, щоб вони змогли познайомитися одне з одним та поділитися своїм досвідом. Ми спонсоруємо навчальні візити між українськими громадами, а також підтримуємо розвиток спільних проєктів між ними. Ми підтримуємо Всеукраїнську асоціацію об’єднаних територіальних громад, щоб її члени ділилися між собою досвідом та знаннями.
Тетяна Трощинська: Чи є досвід співробітництва громад на місцевому рівні в Сполучених Штатах? Чи можна його застосувати в Україні, щоб впоратися з розв’язанням проблем після повномасштабного вторгнення?
Браян Кемпл: Сьогодні у західних країнах є поширеною практика, коли громади формують відносини та співпрацю з громадами в інших країнах. Зараз ми проводимо комплексний тренінг українських громад щодо того, як підготуватися до такого міжнародного партнерства.
Читайте також: Наша суперсила — ділитися досвідом, надихати громади згуртовуватися і розв’язувати проблеми — проєктна менеджерка Ірина Ткаченко
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах Програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Зміст є відповідальністю Українського кризового медіацентру та Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) і не обов’язково відображає точку зору USAID чи Уряду Сполучених Штатів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі