Тетяна Трощинська: Які найважливіші, найпомітніші були подїї на тижні, що минає, можливо щось було заворушено якимось інформаційним чи іншим шумом?
Ганна Гопко: Я думаю, що цей тиждень, оскільки сьогодні субота, ще триває, ще в багатьох робочі зустрічі.
Василь Шандро: Ви не оптимістичні в тому, що нічого не трапиться за сьогодні ще.
Ганна Гопко: Ми з такої інтенсивністю живемо, в такому турборежимі, що кожного дня ми бачимо, нові, вибухові новини, які не встигаєш переосмислювати, тобто немає навіть нормального часу для рефлексії, але все одно от ті важливі заходи, які відбулися : це візит генсека НАТО, Столтенберга, разом з Північноатлантичною радою, тому що саме якраз і посли держав-членів альянсу вирішують, який це ключовий орган, і не тільки ці меседжі, які озвучують з трибун Верховної Ради, але і те що ми побачили вже розведення, зокрема, в Золотому без чіткої стратегії і розуміння – «а що далі» і чи є які гарантії, якщо почнуться реальні проблеми, а ми знаємо, що Путін є недоговороздатним. Тому це для мене дві ключові події, які взаємопов’язані між собою. Чому ? Тому що ми хочемо бути членом НАТО, в перспективі стати, а те, що відбувається на Донбасі це є в путінському плані один із моментів перешкоди, щоб Україна туди ніколи не потрапила, маючи на території військовий конфлікт в гарячій фазі з такою інтенсивністю.
Василь Шандро : Приїзд Столтенберга – це превентивний захід якоюсь мірою, ми не один раз чули різні думки щодо НАТО останні кілька місяців, так і в тому контексті, не вважаючи що Конституція, так, і наша інтеграція у ЄС, НАТО і так далі, ці речі вже здавалось би є аксіомами з одного боку, але чули і інші думки щодо цього. Можливо не проговорювалося питання знов про позаблоковий статус, нейтрайлітет, багатовекторність іще за часів Кучми. Але все ж таки – це превенція якоюсь мірою, чи що це ?
Ганна Гопко: Ну, напевно, цей візит готувався і мав відбутися ще в липні, але у зв’язку з достроковими парламентськими виборами його було перенесено, і це дуже правильно, що змістили дату проведення цього візиту. Останній такий візит був у 2017 році, з візитом до Києва він передбачав також і візит до Одеси, де є надзвичайно важливий момент присутності потужностей військових НАТО, зокрема кораблів. Тому що в Чорному морі ми бачимо ситуацію, коли Росія намагається ще не хазяйнувати, але уже фактично тримає контроль і навіть багато дій Туреччини, вони залежать від співпраці з Росією в Сирії, і тому ми повинні розуміти, що буде робити Україна, які альянси вибудовувати, з країнами- членами НАТО, які є в Чорноморському регіоні, як наприклад, Румунія, Болгарія, але останнє партнерство Болгарії там із Росією теж викликає певні тривоги. Тому я думаю, що хороший сигнал, зокрема і для Росії – присутність Столтенберга в Одесі, і потім виступ в Києві. Тому хотілося б просто щоб від українського парламенту, зокрема, ті заклики, які були сказані Столтенбергом, не тільки цитування Тараса Шевченка, не зрадьте, як то кажуть самі себе, але й зокрема щодо парламенту, ухвалення закону про реформу Служби Безпеки і також парламентського нагляду за правоохоронними органами, прозорість закупівель в секторі обороноздатності і нашої військової індустрії. Тому мені не те що вже зараз до президента Зеленського, в якого є більшість в парламенті, тобто виконати ці критерії і до травня 2020 року, коли Україна взагалі вперше в історії прийматиме парламентську асамблею НАТО, близько 600 людей, високоповажних, які приїдуть і в Києві будуть обговорювати перпективи, це для нас хороша можливість до того часу, до травня, виконати ті важливі вимоги, критерії, про які зараз говорять, зокрема реформа Служби безпеки України, щоб вже не на словах, не на декларативному рівні, а на конкретному показати, що ми хочемо і рухаємось до членства в НАТО не заявами, а реальними діями.
Тетяна Трощинська: Я не можу не запитати про цю ситуацію, тому що ваш наступник, який зараз очолює комітет Верховної Ради у закордонних справах Богдан Яременко потрапляє у скандал, і звісно, що ви будете зараз коментувати, але я би хотіла, щоб ми ще і зачепили оцей момент, пов’язаний з тим, наскільки доречно і правильно говорити про те, що він має скласти повноваження голови комітету? Це репутація для наших міжнародних партнерів, і так далі, ви як ніхто, насправді, знаєте, що це є.
Ганна Гопко: Взагалі це буде мій перший публічний такий коментар, бо я не робила ні постів в фейсбук, нічого, але я хотіла б закликати президента Зеленського і керівництво Парламенту зробити серйозні висновки і, в принципі, підійти до вибору наступника пана Яременка, тому що після такого скандалу, якщо ви проаналізуєте схожі скандали, які були і в Конгресі сполучених Штатів Америки, і в Австрії в парламенті, так далі. Після такого скандалу навіть були моменти, коли оголошувались дострокові вибори чи люди просто йшли. Чому це важливо ? Тому що коли країна воює уже шостий рік чи захищає себе від агресора, фактично, питання парламентської дипломатії працює з посилення міністерства закордонних справ, президента, парламентська складова є надзвичайно важлива. Коли ти зараз дивишся BBC, іспанська преса, коли всі пишуть і пов’язують очільника комітету із пошуком проституток і так далі, очевидно, це ганьба. Ми прекрасно розуміємо, що усі посли, які працюють тут, відправили звіти в свої столиці і така людина не може представляти Верховну раду назовні, тому що не буде довіри та немає поваги, означає що не буде авторитету. І питання також – якщо у людини є певні слабкості, то спецслужби різних держав під різними провокаціями можуть далі використовувати це проти держави, плюс Російська Федерація.
Західні партнери не будуть сприймати ні серйозно Верховну Раду, ні комітети у закордонних справах, і це взагалі для них питання єтики, стандартів. Я вважаю, що попри цей скандал, який відбувся він сам мав би проявити мужність. Просто сказати, не чекати три дні, коли три фракції висловлять обурення і всі почнуть обговорювати ці деталі.
Він мав би після цього, оскільки це було в робочий час, в час коли людина мала би займатися питаннями організації поїздки, організації візитів комітету в Данію, наприклад, яка прийняла рішення щодо будівництва Північного потоку – 2.
Тому я вважаю, що зараз ми мали би шукати достойну кандидатуру для того, щоби людина могла гідно представляти інтереси України на міжнародній арені, розбудовувати наші контакти, тому що після такого скандалу як правило, якщо хтось хоче помножити на нуль парламентську дипломатію, то тоді ця людина залишається. Але якщо хочуть, щоб була довіра – то очевидно, із моральної, єтичної, фахової точки зору просто було би логічно, щоб він склав повноваження голови комітету, передав іншій людині, і це б показувало що дійсно ми живемо в цивілізованій, європейській країні.
Повну версію розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.