Андрій Куликов: Наскільки важко було працювати?
Анастасія Горпінченко: Емоційно було дуже складно, тому я навіть не уявляю, що відчували рідні повернених та самі ув’язнені, коли вперше ступили на українську землю. Складно було навіть говорити, я мала включатися, але коли ти бачиш, що з літака виходять спочатку моряки, потім Сенцов, Балух, Кольченко – всі ті люди, про яких ти постійно пишеш новини, це було неймовірно.
Андрій Куликов: З ким найперше вдалося поговорити?
Анастасія Горпінченко: З Павлом Грибом, він дуже охоче спілкувався з журналістами. Спочатку було помітно, що він шокований такою увагою до себе преси, але потім чи не найдовше спілкувався з журналістами.
Андрій Куликов: Як поводилися офіційні особи?
Анастасія Горпінченко: Офіційні особи поводилися стримано, вони були не уже красномовними. Я пропустила момент промови Володимира Зеленського, оскільки він був фактично перед тим, як почали виходити з літка ув’язнені. Крім того, нас відгородили – і пресу, і родичів. Спочатку намагалися вишикувати рівненько колонами і квадратами, але потім ця система не спрацювала.
Євгенія Гончарук: Чи не здалося тобі, що когось було навіть не впізнати?
Анастасія Горпінченко: Мені здається, що постарішали всі. Особливо було видно це по моряках: було видно ці мімічні зморшки, що вони дуже стомлені. Найгірше, як на мене, виглядав Станіслав Клих, і мені здалося, що його одразу з літака забрали і відправили на медичний огляд. Вчора він ввечері вже був в реанімації.
Євгенія Гончарук: В нас на зв’язку є Володимир Жемчугов, герой України і колишній полонений «ЛНР». У вас хочемо розпитати про Олексія Сизоновича – одного з тих, хто вчора повернувся додому. Чи вдалося вам з ним поспілкуватися і дізнатися про його стан здоров’я?
Володимир Жемчугов: Так, я зустрівся з ним вчора в «Феофанії». Він виглядає бадьоро. Після звільнення знаходишся під впливом адреналіну, але потім за тиждень адреналін зникає і повертаються хвороби та важкий стан на душі. Але вчора він відчував себе добре, і ми нормально поспілкувалися.
Андрій Куликов: Що відомо про долю людей, яких утримують у полоні «ЛНР»? Які зусилля докладають до їхнього звільнення?
Володимир Жемчугов: Команда в адміністрації президента змінилася, тому наразі я не володію інформацією.
Андрій Куликов: Анастасіє, які були іноземні журналісти? Росіяни були?
Анастасія Горпінченко: Не бачила російські ЗМІ. Наші телеканали, певно, були представлені всі, від деяких телеканалів було по декілька журналістів.
Євгенія Гончарук: Велику групу тих, хто повернулися, складали українські моряки. В мене виникають запитання – чи мають вони бажання одразу повертатися до служби, до моря?
Анастасія Горпінченко: Думки в них розділилися. Мені вдалося поспілкуватися з двома моряками – це В’ячеслав Зінченко і Богдан Головаш. І саме Богдан Головаш говорить, що хоче повернутися в море якнайшвидше.
Богдан Головаш: «Перші плани – скоріше повернутися на службу та вийти знову в море. Якщо знову доведеться піти до Керченської протоки, піду».
Натомість інший моряк, з яким вдалося поспілкуватися на злітній смузі, Вячеслав Зінченко зазначив, що ще має обдумати питання повернення на службу до ВМС. «Мені потрібен час, щоб зробити цей вибір. Зрозумійте мене, це був складной шлях і потрібен час» — сказав Зінченко.