У студії політичний експерт Олег Саакян, також говоримо з політичною аналітикинею Фонду «Демократичні ініціативи» Марією Золкіною.
Олег Саакян: Бахмут — це території, які ми називаємо підконтрольними, а не інтегрованими. Тому що, якщо прибрати інструменти контролю, то не факт, що ситуація не скотиться до доволі жорсткої. Більш того, в РФ є інструменти контролю, вона може туди зайти. І це не тільки Бахмут, це можуть бути північні села Чернігівщини, які на сьогодні вимирають…
Ці території потребують специфічних політик по їх реінтеграції. Тоді б таких смертей і жертв не було би.
Ми розуміємо, що, скоріш за все, причиною агресії стала не мова. Мова стала лише приводом. Причиною була нереалізованість цих людей, незадоволеність життям, яке навколо них, незадоволеність цілою низкою речей, коли люди не можуть самореалізуватись і криміногенність зростає по всій країні. Багато в чому війна, як сильний стрес і травми, це посилює.
Марія Золкіна: З того, що ми досліджували в листопаді, напередодні Нормандської зустрічі, ми маємо найсвіжіші заміри громадської думки. Жодні миротворчі ініціативи не призводять до збільшення кількості людей, які готові погоджуватися на що завгодно заради миру. Компроміси залишаються, як і всі ці 5 років — ключовим способом розв’язання конфлікту, на який люди розраховують. Близько 80% підтримують загалом пошук компромісів, але тих, хто готовий на мир за будь-яку ціну — їх 14%, менше, ніж було пів року тому.
Олег Саакян: Зеленський відноситься до тих люде, хто реально намагається зрозуміти, а нащо це зробила Росія (почала війну — прим. ред.). Ми бачимо зараз, як відбувається його ломка. Коли він хоче знаходити точки дотику, пояснення цього, і як це вирішити, але з іншого боку, реальність весь час підкидає інакші факти, що РФ не готова на компроміси, домовлятися, РФ буде і далі розхитувати. І в нього один крок, ми бачимо, коли він посилює державність і говорить, що ми не будемо піддаватися, а з іншого боку він паралельно з цим говорить: «Я зустрінуся і я відчую». І тоді частина суспільства говорить: «Та вибачте, ми це відчуваємо кожен день, обстрілами». А інша частина каже, що «дійсно, в принципі, без діалогу маємо переходити в воєнну економіку». І це поляризує.
Я не знаю, чи Time зрозуміли, наскільки вони правильне визначення дали. Він не перший президент, який з цим титром на Time виходить. Вони дуже їмко цей момент схопили. Вони виходили з геополітичного, а він в цьому самому шпагаті в середині суспільства. Направду, набагато більше від нього залежить, чи буде він в шпагаті, чи ні, ніж він сам про це думає.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі