Тетяна Москаленко
Батьки кримського політв’язня Ахтема Чийгоза обережно обирають своїх співбесідників. Після анексії Криму вони втратили розуміння і зв’язок з великою кількістю колишніх знайомих і друзів. Перед входом у їхній будинок в невеличкому селі під Бахчисараєм — майорить великий кримськотатарський прапор. Тож навіть сусіди час від часу обходять цей дім стороною, бо більшість з них — була за «руський мир». А нині — коли син Чийгозів у в’язниці за свої політичні погляди, колишнім добрим знайомим взагалі немає про що говорити.
«Он жил на майдане, они это все знали. Он Аксенова оскорблял не один раз. Это моя Родина, почему ты на захватах ломаешь то, что люди построили эти собачьи конурушки? Он боролся с ними, вся проблема в этом. Что он любил свою Родину и защищал только свою Родину. И хотел видеть ее в составе Украины. Вот вся его проблема. Он никого не убивал, он не воровал», — матір Ахтема Чийгоза Аліє не стримує сліз.
Її життя нині — суцільна боротьба із собою. Бо здоров’я підводить через постійний стрес. Але вона пообіцяла сину — дочекатися його із тюрми. Тепер аби берегти сили не ходить на судові засідання. Усі новини звідти їй приносять чоловік Зейтулла, дочка Ленара і активісти, які постійно підтримують Ахтема під так званим судом. Чийгоз-старший і сам чергує лише під будівлею, адже ледве стримується, аби не конфліктувати з представниками «звинувачення».
«И вот я когда туда захожу, я вижу эту наглость, эту бессовестность, понимаете? Я это не выдерживаю. Я не удивляюсь. Вы можете удивляться, когда хороший человек, нормальный человек вдруг — рраз — и стал не такой, тогда можно удивляться. Вот я вам рассказал про Кремль что нам сделал. И сейчас я буду удивляться что ли?»- каже Зейтулла Чийгоз.
Своїм дітям ще в депортації розповідав, як по-звірячому обійшлася з його родиною і сотнями тисяч інших кримських татар радянська влада. Батько політв’язня переконаний — саме завдяки тому, що в його сім’ї так цінують своє коріння, його син і став справжнім героєм для свого народу.
«Я бы очень хотела, чтобы Порошенко очень часто защищал Ахтема, у него даже фотография в его компьютере. Я хочу сказать, чтобы Порошенко даже когда спать ложился, не забывал таких патриотов, которые за Украину готовы… он и сказал это, что я сколько буду жить, столько буду бороться, и я горжусь тем, что я гражданин Украины. Таких патриотов Порошенко на первом плане должен ставить».
Аліє Чийгоз зізнається: кілька разів на самому початку діяльності у Меджлісі просила обох своїх синів припинити боротьбу і присвятити себе родині. Проте, вони відповіли їй, що бажання боротися за справедливість і права народу вклали їм саме сильні батьки. Тепер старшого сина — Рустема — вже немає серед живих. Понад шість років тому він помер від серцевого нападу. Рустем Чийгоз також був активістом національного руху і членом Меджлісу.
Та навіть попри це, знаючи, що другий син, Ахтем, у небезпеці через свою принциповість, Аліє Чийгоз вже не просила його відмовитися від своєї позиції. А навпаки — всупереч материнському страху — підтримала його, коли російські спецслужбовці пропонували зрадити свій народ і Україну і визнати анексію «поверненням Криму у рідну гавань».
«Ты нас молоком вместе вскормила, и мы с пути своего не сойдем. Ты наша мама. Ты должна быть сильная. Когда мне задали вопрос, хотели бы вы, чтобы Ахтем согласился, Ахтема же очень много старались на свой путь сломить, и я сказала: я не хочу быть матерью Ремзи Ильясова. Что Аллах моему сыну предписал, пусть то и будет, но я матерью Ремзи Ильясова не хочу быть…».
Нагадаємо раніше дружина кримського політв’язня Ахтема Чийгоза Ельміра Аблялімова в інтерв’ю «Громадському радіо» розповіла про порушення прав її чоловіка у СІЗО, та про особисті переживання через репресії окупаційної влади
Марина Орлова, «Громадське радіо», Крим