Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт в ексклюзивному інтерв’ю Андрію Куликову для “Громадського радіо” про те, що він вірить в здатність України впоратися з кризою, а також про відповідь ЄС на подальше розгортання російського втручання.
Відповіді Карла Більдта на питання Андрія Куликова. Про російську пропаганду в Європі:
“Я не вважаю, що вона особливо впливова. Можливо, дещо впливовіша, ніж раніше. Тому що у Москві цілеспрямовано намагаються зробити ці зусилля кращими, більш координованими, централізованими. Я бачу, що вони днями запустили веб-сайт проти України. Тобто – набагато більше цілеспрямованих зусиль: телеканал РАША ТУДЕЙ і всяке таке. Тобто, ми побачили за останні пару років нарощування російських пропагандистських зусиль. А нині вони розгортають ці зусилля на повну потужність”.
Про російські танки які можуть перейти український кордон:
“Якщо це станеться, то усі дискусії на тему дуже суттєвих санкцій припиняться. І будуть ухвалені рішення. І, гадаю, ні в кого у Москві зараз немає сумнівів, що так і буде”.
Про те, що в Україні багато хто вважає санкції ЄС проти недостатніми:
“Може, так воно і є. Але подивіться на те, що відбулося. Російська економіка зазнаЄ дуже суттєвих ударів від непередбачуваності того, що відбувається, і, до певної міри, також від санкцій. По-друге, ми не повинні недооцінювати правових наслідків. Крим – окупована територія. І ми в ЄС вже почали процедуру визначення – що то означає з огляду на заборону вести бізнес чи ставлення до тих, хто веде бізнес з окупаційною владою у Криму. Ми так робили в інших частинах світу – і знаємо, що такі заходи з часом кусають досить відчутно. І ви побачите, що так і станеться, тут питань немає”.
Як у ЄС домовляються щодо спільної позиції відносно Росії:
“Тому що було цілком очевидно, що потрібно готуватися. Як ви зауважуєте, ми обговорюємо питання. Це правда – на початку обговорення думки можуть бути різні, як воно насправді майже завжди і буває, тому що в нас – 28 різних країн, з різною історією, географією, часом з різним тлумаченням історії. Але з мого досвіду – наші обговорення завжди відбуваються у дуже конструктивній атмосфері. Я вже вісім років – міністр закордонних справ, і було зовсім мало випадків, коли ми не могли зрештою домовитися”.
Про те чи важче стало домовлятися у ЄС щодо дій Росії:
На жаль, це стало робити легше. У тому сенсі, що пан Путін об’єднав думки різних людей. Ми тепер ухвалюємо рішення, які були б цілком немислимі півроку тому. І це – через політику Росії, цілком зрозуміло.
Відповідь на питання де зупиниться Путін в його ворожих діяї проти України:
“Не думаю, що на це запитання є чітка відповідь. Гадаю, що й пан Путін зараз на це запитання не має відповіді. Послухайте чи почитайте його промову 18 березня у Кремлі – по суті, він казав, що так, от була така штука як Україна, ми визнавали її кордони, але в серцях наших ми знали, що мало бути інакше; а потім випала нагода вдарити і вхопити. Що ще у нього в серці – я не знаю. Він веде мову про об’єднання всіх росіян, чи що росіяни такі розокремлені. І це спричинює острах.
Ви вели мову лише про острах в Україні, а я зустрічаю такий острах далеко за кордонами України. Тому що цією промовою він кидає виклик ключовим принципам європейської безпеки і стабільності, цілому ладу, що встановився у цій частині Європи після холодної війни. Як далеко він піде – певною мірою залежить від наших дій. Тому така важлива стабільність України”.
Що дає Більдту наснаги в нинішній українській кризі:
“Рішучий настрій народу України. Я гадаю, тут відбулася зміна. Гадаю, визнано, що певний час Україною урядували неналежним чином. Я зустрічаю лідерів нового покоління, що дає мені багато надії на майбутнє. Ми зараз бачимо початок зростання тут нового справді пост-радянського покоління, які мають інші орієнтири. А Україна – велика і значуща європейська країні. І от коли це відбувається, це дає мені надію і оптимізм на майбутнє”.