Фото: 15x4.org
З Олександрою Малевич розмовляє Ярина Семчишин.
Ярина Семчишин: Олександро, осередки 15х4 є в Україні, Росії та Молдові. А де центр? Хто і коли започаткував проект?
Олександра Малевич: В нас нема центру, ми децентралізовано працюємо. Сам проект виник у Харкові, а буквально через місяць – у Києві.
Ярина Семчишин: А чому є в Москві? Молдові?
Олександра Малевич: Тому що в нас проста уніфікована система запуску лекторію в будь-якому місці, тому будь-хто може звернутись до нас і відкрити 15х4 в будь-якому куточку.
Ярина Семчишин: У відеопрезентації ви говорите, що 15х4 не заробляє грошей і не приймає ніяких пожертв. Але ж на оренду приміщень, матеріали, запрошення авторитетних науковців потрібні гроші. Як вам вдається робити це безкоштовно?
Олександра Малевич: Насправді у нас є система монетизації, яка називається «пошук кишенькових грошей». Нам доводиться шукати приміщення і дуже часто нам його дають безкоштовно. Домовляємось із відеооператорами, доповідачами. Я не пам’ятаю, щоб ми платили лекторам і всі витрати компенсуємо зі своєї кишені.
Ярина Семчишин: А чому лектори погоджуються виступати безкоштовно: бажання слави чи поширювати свої знання?
Олександра Малевич: В більшості випадків тому що ми дуже класна та корисна ініціатива. А ще добре вміємо домовлятись.
Ярина Семчишин: Також ви запрошуєте людей без наукового ступеня, початківців, які ніколи раніше не виступали. Де гарантії того, що їхні лекції мають справді наукове підґрунтя? Ви перевіряєте матеріали?
Олександра Малевич: Так, ми перевіряємо усі лекції. В нас є як мінімум дві репетиції перед виступом, і вони є обов’язковими. Ми намагаємось запрошувати на них якомога більше науковців різних напрямків, щоб всі разом могли подивитись, наскільки лекція є адекватною, аргументованою та науковою.
Ярина Семчишин: Цікаво, а були кумедні випадки, коли охочі виступати говорили якісь небилиці?
Олександра Малевич: Є такі люди, які пишуть нам в соціальних мережах. Рідко доходять, але загалом ми намагаємось якось їх фільтрувати. Були люди, які хотіли розказати про астральні подорожі чакри, альтернативні фізичні історії, але ми пояснюємо їм, що займаємось лише фундаментальною наукою, а це трохи не наш профіль. Часто пропонуємо їм обрати якусь іншу тему, але вони чомусь відмовляються.
Ярина Семчишин: Ображаються?
Олександра Малевич: Напевно, так.
Ярина Семчишин: Скільки людей у вашій команді в Києві?
Олександра Малевич: З десяток організаторів. Із лекторами приблизно 50-60. Не можу точно сказати. Деякі приходять, деякі йдуть.
Ярина Семчишин: За що відповідає кожен з організаторів?
Олександра Малевич: В нас є структурована система малих департаментів: є волонтери, які відповідають за відеозапис, монтаж, лекції, соцмережі, дизайн і так далі.
Ярина Семчишин: А де найчастіше проводяться лекції?
Олександра Малевич: Все дуже залежить від міста, тому що кожне місто проводить лекції, як їм зручніше. Наприклад, у Харкові – у форматі спринтів – раз на тиждень протягом 5-8 тижнів, у Києві раз на два тижні з перервою лише на літні канікули, у Львові – коли набереться чотири лектори, у Житомирі – раз на місяць. Загалом наші лекції збирають багато людей, часто не всіх охочих навіть можемо вмістити. Єдина спільна риса проекту у всіх містах – постійний пошук нового приміщення.
Ярина Семчишин: У скількох містах України є «15х4»?
Олександра Малевич: Порахуймо: ми є у Харкові, Києві, Львові, Дніпропетровську, Одесі, Житомирі, Чернівцях.
Ярина Семчишин: Ця мережа постійно зростає, я так думаю.
Олександра Малевич: Так, я знаю, ми точно є у 16-ти містах пострадянського простору.
Ярина Семчишин: Я переглядала ваші лекції на YouTube. Тут можна вибрати на будь-який смак: від історії книги до життя за межами Землі і безсмертя. Знайшлась навіть лекція про лекції. Особисто мені здається, що тема тайм-менеджменту, технологічних винаходів та вивчення іноземних мов зараз достатньо популярні серед молоді. А що за вашими спостереженнями цікаво аудиторії?
Олександра Малевич: Наш проект не лише для слухачів, а й лекторів. Тому ми намагаємось четверту лекцію зробити корисною, наприклад, лекція про лекції, іноземні мови, тобто для тих, хто вчиться виступати, працювати з аудиторією. Загалом у аудиторії немає неприязні до таких лекцій менш наукових, умовно кажучи, більш соціальних, культурних, історичних.
Ярина Семчишин: Розкажіть про останню лекцію, яка Вам запам’яталась і практично знадобилась.
Олександра Малевич: Згадується «15 хвилин про корпускулярно-хвильовий дуалізм» чотирнадцятирічної Вероніки. У своєму віці вона прекрасно і зрозуміло пояснила цей принцип. Мені, як не фізику, ця теорія була не зовсім зрозумілою, а дівчинка дуже наочно з прикладами, відео показала струмінь світла, частинки, хвилі. Всі були в захваті.
Ярина Семчишин: Чи отримуєте ви якийсь зворотній зв’язок від аудиторії: пропозиції, скарги, побажання?
Олександра Малевич: Так, ми проводимо опитування: які лекції вам сподобались, чи сподобався лектор. Ми намагаємось якось до цього дослухатись і орієнтуватись на думку аудиторії. Дуже часто після лекцій підходять люди і кажуть: «Дякуємо, було цікаво» або «Незрозуміло в цьому моменті», пропонують якісь свої ініціативи.
Ярина Семчишин: Скільки часу у Вас забирає робота у 15х4?
Олександра Малевич: Робота у 15х4 забирає, здається, весь час, тому що треба постійно щось робити. Треба відповідати на питання, повідомлення. Ми репетируємо щонеділі, тобто половину вихідного дня ти маєш десь бути, крім того всю п’ятницю – бо це безпосередня підготовка до події. І так весь тиждень по годинці-дві.
Ярина Семчишин: Але окрім того Ви працюєте і подорожуєте. Розкажіть про подорожі.
Олександра Малевич: Нещодавно повернулась з Африки. За моєї відсутності хелп-координатори займались проектом протягом трьох тижнів, коли я подорожувала Кенією та Танзанією. Всі молодці, справились, все готово.
Ярина Семчишин: Як визначаєте, які чотири лекції мають прозвучати сьогодні, інші – наступного разу?
Олександра Малевич: За принципом живої черги та готовності лектора. Ми намагаємось давати найскладнішу тему першою, друга тема – якась цікава соціальна, наступна – дуже важлива, близька до широких мас, остання – трохи менше науки – лекції для лекторів. Наприклад, «15 хвилин про розуміння» проводить психолог, що корисно послухати і аудиторії, і лекторам, і всі задоволені.
Ярина Семчишин: Ви шукаєте людей, які готові прочитати лекції чи вони самі звертаються? Мабуть, і перше, і друге?
Олександра Малевич: Загалом вони самі приходять. Інколи ми запрошуємо відомих молодих вчених. Здебільшого ми проводимо кампанію, де наголошуємо, що будь-хто може прочитати лекцію, і люди пишуть в соцмережах, приходять на репетиції.
Ярина Семчишин: Формат 15х4 дуже нагадує американські TED Talks. Вам не закидали плагіат? Наскільки це самобутній проект і наскільки запозичений?
Олександра Малевич: Принципова різниця між нами і TED в тому, що там люди розповідають про свої проекти і чому вони класні, а ми – про якісь цікаві наукові речі. За 15 хв ми не можемо чогось навчити людей, але намагаємось їх зацікавити. Так, багато хто каже, що формат схожий, просто 15 хв – це такий час, за який слухач ще не встигне втомитись, але достатній для того, щоб зацікавити і спонукати до самостійного навчання.
Ярина Семчишин: Які лекції Ви особисто проводите?
Олександра Малевич: Останнього разу я читала лекцію про надзвукові літаки в цивільній авіації.
Ярина Семчишин: Як Ви шукаєте теми?
Олександра Малевич: В нас класний вибір тем. Називається «яка тобі подобається». Я ще розповідала про воду на Марсі, сексуальне насильство в Україні. Вже й не пригадаю всіх.
Ярина Семчишин: Скільки приблизно часу потрібно для підготовки такої лекції?
Олександра Малевич: Залежно від того, як я орієнтуюсь в темі. Якщо вона мені близька і я постійно щось читаю і дізнаюсь нового, то це тиждень. А якщо мені треба зібрати багато інформації, то два-три тижні поступового написання.
Ярина Семчишин для Громадського радіо