Колишній голова Запорізької ОДА, провідний діяч “помаранчевої” команди 2004-2005 років розповідає про ситуацію в області, яку часом називають наступною ціллю агресії; про проблеми взаємодії з державними структурами під час зусиль, скерованих на допомогу війську; і про деякі особливості відносин з нинішнім президентом та його командою.
Андрій Куліков: зразу до вас запитання: чи ви закладали основи народної люстрації?
Євген Червоненко: ні, кажу зразу – я проти народної люстрації, сьогодні подзвонив своєму ідеологічному супротивнику Нестору Шуфричу, якому я в 2004 врятував життя від суду лінча на бульварі Лесі Українки і отримав догану від Ющенка, і сказав що це ганьба, і був би я поруч, то мабуть стріляв.
Андрій Куліков: стріляли би з того пістолета що бачу у вас зараз в кобурі на боці? До речі, я не видаю жодних таємниць?
Євген Червоненко: це офіційна зброя, я вам зараз можу продемонструвати посвідчення.
Я можу сказати вам тільки одне – за ці декілька днів, вертолітом і машиною бував і те що називається АТО, зараз в Запорізькій області готується великий госпіталь, я можу скільки завгодно піаритись тим, що я самий старший гонщик топ-100 у Європі, та я заборонив своїм підлеглим піаритися на нашій допомозі АТО. А якщо реально 3 місяці ми вже в режимі «таємно», у нас договір з Міністерством оборони, ми зробили перший пілотний проект, я пишаюся тим, що ми віддали безкоштовно найдорожчу і найефективнішу систему управління в логістиці, ми проінспектували та проінвентаризували великі склади АТО.
Може я не буду популярним, але поки не буде верховенства права, тут нічого не буде – ні інвестицій, ні європейського чи натівського виклику. Я хочу одного зараз – я перший запишуся на люстрацію, якщо потрібно, мені нема чого скривати.
Андрій Куліков: ви уже згадувалипрезидента Ющенка,то у вас зараз приязні відносини із тими хто був при президенті Ющенку, чи ви остаточно визначили для себе, що вам з ними не по дорозі?
Євген Червоненко: що за маячня, у мене друге правило життя – нема майбутнього у того, хто не пам’ятає свого минулого. Вважаю, що найбільша біда 2004 року, це те,що замість думати про народ – сталася ота ганьба. Найкраще і найважливіше чому я живу на землі – після інфаркту і всього іншого, Бог мене зберігає за те, що я лягав кістьми разом із іншими деякими людьми для того, щоб у 2004 не прозвучало жодного пострілу, бо тоді я казав: буде 1,2,3 постріл- поллються річки крові, рівно через 10 років це сталося.
Ірина Соломко: якщо повернутися до теми вашої допомоги в АТО – який обсяг допомоги який ви вже наразі віддали?
Євген Червоненко : я вам відверто скажу, ми перевезли більше двох тисяч тон військових грузів. Більш того, ми відкрили 27 приватних складів для волонтерської допомоги, програма називається «Дорога заради життя» .
Ірина Соломко : я хотіла уточнити – ви допомагаєте і Мінобороні логістично, розвозите речі.
Євген Червоненко : і волонтерським фондам. Я і мій генеральний директор не боїмося збирати навколо себе сильних людей. Ми кинули клич і зібрали найкращих фахівців з логістики, побудували таку систему логістики і як деякі генерали не намагалися нам заважати, у них нічого не вдалося.
Ірина Соломко : пане Євгене, ця кампанія для вас брудна? Ви зараз працюєте на окрузі, наскільки брудні технології проти вас застосовуються наразі?
Євген Червоненко : поки бояться, мене попередили відповідні органи що є загроза фізична та особливо провокацій, бо Запоріжжя це край де вирішується доля. Те, що будуть намагатися робити фальсифікації – впевнений.
Андрій Куліков: які настрої панують у Запорізькій області? Щодо війни, агресії і миру.
Євген Червоненко : тривога на рахунок війни, тому ми проводимо круглі столи з приводу хто буде воювати, а хто витягувати жінок і дітей, друге – це більше проукраїнські настрої, ми вистоїмо і не віддамо Запоріжжя.
Розшифрувала Вікторія Луганська
