Фільм українського режисера Сергія Лозниці “Майдан”, прем’єра якого відбулася у Каннах, нарешті дістався України. Його прем’єра відбулася 18-го липня на Одеському міжнародному кінофестивалі. Західна публіка раніше сприйняла фільм дуже зацікавлено, аби не сказати – схвально.
Перше ж українське обговорення засвідчило, що, крім позитивних відгуків, в аудиторії – чимало і тих, хто піддав фільм жорсткій критиці. Поміж закидами на адресу фільму – те, що до стрічки не потрапило чимало подій, які учасники протестів вважають ключовими.
Назагал, виглядає, що фільм Сергія Лозниці велика частина аудиторії сприйняла передовсім як документальний звіт про події минулої зими – і розчарувалася, не знайшовши там бажаного. Режисер підтверджує: багато що до стрічки не увійшло.
Фільм “Майдан” виглядає як епос – масштабне полотно, де головним героєм подій є народ-протестувальник. Політики, як такі, у фільмі майже відсутні – хіба що кілька цитат.
Пояснення цьому Сергій Лозниця надає просте: події робили люди, і були здатні зробити їх без політиків; ті ж лідерами вочевидь не були, і без масового протесту нічого собою не являли. А барикади, та інші споруди, зведені протестувальниками, для режисера виглядали ідеальними декораціями для такого епосу.
Наступним у планах режисера стоїть фільм “Бабин Яр”, який був запланований до створення “Майдану”.
Тепер на фільм “Майдан” чекають – Київ, і – всеукраїнський прокат. Такі слова чи не вперше можна сказати про документальну стрічку українського режисера. Тож обговорення “Майдану” Сергія Лозниці – лише починається.
Максим Буткевич для Громадського радіо
